Як навчитися спілкуватися з літніми батьками? І при цьому не зійти з...

Час прочитання: 2 хвилин(и)

Саша Галицький, автор книги «Мамо, не горюй! Як навчитися спілкуватися з літніми батьками і при цьому не зійти з розуму самому?», у зрілому віці наважився на дивовижний крок. Він звільнився із престижної робити в Ізраїлі і пішов працювати у будинок пристарілих. Там він викладав мистецтво різьблення по дереву. З того часу пройшло вже 15 років.

«У 45 років я залишився без мами, а в 47 без батька. Ми не ладнали останні роки їх життя. Хоча я допомагав фінансово і раз на тиждень до них телефонував, але все ж у мене залишилося питання без відповіді. Я міг забезпечити гідну старість своїм батькам, але не зробив цього. Чому?»

Відповідь можна знайти у цій книзі, яка стала результатом досвіду роботи чоловіка з старими людьми. У ній є сумне, хороше і щось дуже світле. Ми обрали для вас цитати, які спонукатимуть вас прочитати цю книгу від початку до кінця.

«Якби я це знав 20 років тому, то моє спілкування з батьками і їхня старість виглядали б по-іншому. Та я свій шанс втратив, але у вас він досі є. Тепер я знаю, як навчитися спілкуватися з батьками і самому залишитися при здоровому глузді».

Задумайтеся, чи дратують вас чужі люди похилого віку так, як рідні? Причиною в цьому є те, що ми їх пам’ятаємо ще молодими. У нашій голові вони досі енергійні та жваві і виконують зовсім іншу роль в нашому житті.

Для того, щоб ваші відносини покращилися, прийміть той факт, що вони ідеальними не будуть ніколи. Не будуть легкими і простими. Дозвольте людям похилого віку бути собою. Прийміть їхню дитячість. Прислухайтеся до дурних бажань. Не сприймайте серйозно всі їхні ідеї. Згоджуйтеся на дивні вимоги. Немає сенсу з ними сперечатися через безглузді речі.

Наші проблеми лякають старих людей. Вони відчувають себе безсилими пред хворобами, невдачами чи душевним болем. І неможливість допомогти своїй дитині вкотре їм нагадує про їхню старість і немічність. У такі моменти вони відчувають біль і приниження. Саме тому вони цікавляться як у нас справи, адже наших проблем бояться більше, ніж ми самі їх боїмося. А допомогти вони нам можуть лише порадою, що й постійно роблять.

Тож запам’ятайте, що літнім батькам варто розповідати лише хороше. Їм варто чути тільки приємну правду і бачити посмішку на обличчі.

Даруйте їм речі, які не наштовхують літніх людей на погані думки і неприємне фізичне становище. Нова кавоварка або пральна машина не принесе їм задоволення. Натомість їх точно ощасливить час, проведений разом. Проведіть його цікаво і весело.

Старість — це неминуча хвороба, яка чекає на кожного. Та вона має різні стадії. Ми на ранній, а наші батьки — на пізній. Та це все питання часу. Зрозумійте, що незабаром ви також опинитеся на місці своїх батьків. Не забувайте, що спілкування з літніми людьми — це ніби розмова з самим собою, вияв любові до них — це любов до нас самих у такому ж стані через кілька десятків років.

А як ви ставитеся до своїх батьків похилого віку?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector