З думками про те, що діти дорослішають рано, я зайшла до неї і кімна...

Час прочитання: 3 хвилин(и)

Моїй донечці виповнилося 14 років, зараз вона почала зустрічатися з хлопчиком, якому теж 14 років. Хлопець дуже порядний та вихований. На вихідних він приходить до моєї донечки й вони сидять в кімнаті цілий день. І ось недавно я подумала: «Все-таки у 21 столітті живемо, зараз діти дуже швидко дорослішають. А якщо вона завагітніє?» Я одразу побігла до них в кімнату.

Акуратно відкрила двері й заходжу з виглядом «Ага, попалися!». І знаєте яку картину я застала? Моя донечка складає пазли, а юнак, лежачи на дивані вголос читає книжку. Я не розгубилася і запиталася: “Може, чаю?».

Я часто згадую своє знайомство з майбутнім чоловіком. На вулиці була зима, ми прогулювалися парком, у мене дуже замерзли руки, бо я була у тоненьких рукавичках. Він це помітив і мовчки взяв мою руку, зняв рукавицю та разом зі своєю рукою засунув собі в кишеню дублянки. Чомусь ця подія дуже закарбувалася у мене в пам’яті. Цей неймовірний контраст гарячої руки та морозу. Складалося враження, що я потрапила додому, де тепло і спокійно. І ось вже 15 років я тримаю його руку.

Я дуже сумувала за своїм хлопцем, на той період він служив в армії. Вирішила написати йому повідомлення: «Рідний, напиши, що любиш.» Через декілька хвилин прийшла відповідь: «Ти чого? Люблю відбивні, курку запечену з картоплею, креветки. Ти чому питаєш?». Ось такі у нас ніжності.

На 29 тижні вагітності я дізналася, що донечка народиться з шістьма пальчиками на одній нозі. Я не засмутилася, набагато страшніше заяча губа. всю свою вагітність я перебувала в очікуванні донечки: купувала гарні речі, іграшки, коляску, навіть вибрала ім’я. У день пологів, я заспокоювала і себе і донечку: «Ірочко, скоро все скінчиться!». Але, сьогодні рівно пів року, як на світ появився Костянтин. Так ось що це був за шостий пальчик!

Одного разу до нас прийшов сусід та попросив одне дуже дивне прохання. Сказав, що хоче, щоб ми його затопили.  Ми були, м’яко кажучи, здивовані. Але згодом дізналися, що у нього син інвалід, і він не може самотужки гуляти під дощем, тому батько проявив креативність і вирішив показати, як дощ любить хлопчика і пробивається крізь будинок.

Мій чоловік вже 6 років поспіль готує мені сніданок. Ще не було жодного ранку, щоб я не прокинулася без його сніданку. Можливо для когось — це дрібниця, але вона показує мені, як сильно він мене кохає.

Перша дружина мого дідуся покінчила життя самогубства від важкої долі та залишила йому чотирьох діточок. Дідусь не міг з ними впоратися, тому відправив їх в дитячий будинок, але кожних вихідних справно відвідував. На заводі він познайомився з моєю бабусею, почали зустрічатися, але як тільки вона дізналася про дітей, одразу поїхали та забрали їх з дитячого будинку. Привезли їх додому, виховали, виростили, народили мою маму та прожили у шлюбі понад 50 років.

Недавно у журналі я прочитав про те, що потрібно приділяти більше уваги своїй другій половинці. Я почав їй частіше писати повідомлення, придумував цікаві сюрпризи, дарував квіти, гуляли вечірнім містом. Чорт, чудеса якісь! Ми перестали сваритися, у неї знов загорілися очі та появилася пристрасть. Я і сам почав відчувати себе впевненіше.

Жінка мого брата пішла на УЗД. Після того, як вона вийшла з кабінету, одразу ж заплакала від змішаних почуттів — на знімку показало двійню. Подзвонила одразу чоловікові та сказала йому негайно приїхати у лікарню. Дала йому поглянути на знімок. Він дивиться і нічого не розуміє. Дивись, ось одна голова, а ось інша. Брат, ридаючи прокричав : у нашої дитини буде дві голови?

Одного разу моя подруга виходила заміж, їй дуже хотілося, щоб на весіллі були збережені всі традиції – плаття, викуп, лімузин. Наречений був на все згоден, крім викупу. Настав цей особливий день, наречена була в кімнаті поруч з батьками. Вони жили у багатоквартирному будинку на 7 поверсі й тут у вікно влітають люди в масках і кричать про обличчя до стіни. Взяли наречену та спустили вниз. Просто наречений був спецназівець і не дуже хотів викуп.

Якось їхав я в автобусі й на сусіднє крісло підсіла жінка. Я не міг відірвати від неї свого погляду, а вона мені усміхнулася у відповідь. В цей момент, я відчув, що закохався у неї з першого погляду. Ось її зупинка, вона встає та йде. Я без задньої думки  встаю і йду за нею до самого будинку. Вона заходить в під’їзд, відкриває квартиру і питає: “Ну що стоїш, проходь”. 2 дітей, 15 років разом.

А вам сподобалися історії?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector