Я все частіше думаю про Любу, свою першу дружину. І все більше розумію, кого я втратив

У мене ніколи не було в думках, щоб розлучитися зі своєю дружиною. Я вважав, що ми проживемо з нею в гармонії та любові все життя. Але життя завжди вміє дивувати та вносити свої спонтанні корективи. Вже пройшов рік, як я проживаю з іншою жінкою. Я все розповів своїй дружині та одразу подав на розлучення. Я довго обдумував своє рішення, а ось тепер пожинаю плоди.

Ніхто з моїх рідних навіть не здогадується, як мені самотньо та важко на душі. На людях я завжди стараюся виглядати щасливим, але це всього лише маска. Зараз я прекрасно усвідомлюю, що зробив величезну помилку. Кинув свою сім’ю та проміняв її на просте тимчасове захоплення. Рік тому, мені здавалося, що я все правильно роблю. Роман з Мариною у нас розпочався досить спонтанно та швидко. Вона прийшла працювати до нас в офіс. Одразу мені чомусь приглянулася: красива, ефектна та досить наполеглива. Я одразу повівся на це все. Ми потайки зустрічалися пів року, а потім вона мені повідомила, що вагітна. Для себе я вирішив, що пора приймати рішення. Зібрав речі та пішов з сім’ї, невдовзі у мене народилася донечка.

Мій син від першого шлюбу пішов у перший клас. Я завжди допомагав їм фінансово. Батьківські обов’язки ніколи не переставав виконувати. А моя Марина тим часом виставляла в соціальні мережі світлини нашої донечки, її перші кроки, нашу поїздку на море. А за цими всіма фотографіями — постійні конфлікти та невдоволення.

У нас просто не може пройти спокійно день, завжди їй щось не подобається та не підходить. За дитиною Марина майже не доглядає — вона вирішила зайнятися своєї фігурою, кожного разу повторює мені, що хоче привести себе в порядок після пологів. Маю сказати, що вона взагалі під час вагітності не набрала зайвих кілограмів, не знаю, навіщо зараз їй той спортзал. На мене їй взагалі байдуже. Виходити на роботу більше немає бажання: каже, що чоловік має самотужки забезпечувати сім’ю. Ось так біля мене опинилася егоїстична та лінива жінка.

На вихідних ми поїхали до моїх бабусі та дідуся — за стіл вона відмовилася сідати, сказала мені на вухо, що тут у квартирі “пахне старим”. Починати з нею сваритися я не хочу, бо це затягнеться на тиждень, якщо не більше. Сісти та поговорити по душах теж не вийде, вона цього не сприймає. Зате на вулиці ми просто зразкова пара.

Я все частіше згадую Любу, свою першу дружину. Тепер розумію, що я втратив цінний скарб. На що я її поміняв? Люба працює бухгалтером в міжнародній фірмі, синочок — просто золото. Вдома завжди порядок, наготовлено, спокійно та затишно. Одного разу син розповів мені, що мама часто переглядає мої сторінки в соціальних мережах. Сумує, але каже, що тато в новій сім’ї нарешті знайшов те, що так довго шукав.

Ніхто так і не знає правди. За красивим кадром в соціальних мережах нічого не видно. Я пригадую, як подарував колись Любі картину, де ми в похилому віці, а навколо нас бігають онуки та радісно граються. Тільки зараз почав освідомлювати, що я помилися. Я не маю уявлення, як мені вибратися з цієї прірви.

Що б ви порадили чоловіку?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Завантаження...
Думки навиворіт

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector