Я вийшла заміж другий раз. У мого чоловіка є квартира, він забрав ме...

Час прочитання: 2 хвилин(и)

Мій перший шлюб закінчився розлученням, бо між нами з чоловіком розпочалися непорозуміння. На той момент у нас вже була спільна донька.

Ми вдвох перебралися у невелику кімнату в гуртожитку, де жив мій дідусь. Старенький пробув деякий час з нами, а потім у нього зав’язалися стосунки із якоюсь бабусею, тому він переїхав до неї в село. Свою невелику кімнатку він переписав на мене з донькою. Там були всі необхідні умови для проживання, тому до мами повертатися я не хотіла. Тим паче вона у мене доволі сувора й власна, а я звикла господарювати так, як мені заманеться.

Пройшло трохи часу і я познайомилася на роботі з одним чоловіком. Він оформляв деякі документи на нашій фірмі. Одним словом, клієнт.

Орест одразу в мене закохався і почав проявляти знаки уваги. Мені він також сподобався, тому я відповідала йому взаємністю. У чоловіка була власна двокімнатна квартира, в яку він запросив мене переїхати разом із донькою. Я погодилася. Тим часом свою кімнату в гуртожитку я здала в оренду.

Ми з Орестом доволі швидко узаконили наші відносини. Замість весілля вирішили організувати вечерю в ресторані, куди запросили найближчих друзів. Однак через погане самопочуття доньки довелося закінчити святкування трохи раніше.  Запрошувати гостей у квартиру не хотілося, бо для цього не було місця та й бажання через відсутність нормально ремонту.

Власне, через нього все й почалося. Я запропонувала Оресту продати його квартиру, мою кімнату, докласти трохи коштів і купити більше житло в новобудові. Він відмовився. Чоловік наполягав на тому, що потрібно просто зробити ремонт. Він казав, що у кожного має бути власний куточок. І взагалі батьківська квартира для нього дуже цінна як пам’ять про рідних.

Натомість я відповіла, що Орест може робити ремонт, але власним коштом. Адже навіщо мені вкладати гроші в чужу квартиру? А якщо він прожене мене потім разом з дитиною? Навіщо ризикувати?

Чоловіка така позиція образила, але він все одно затіяв ремонт на моїх умовах. У нас спільний бюджет на їжу та комуналку, а решту свого заробітку я відкладаю.

Інколи Орест просить мене купити додому деякі дрібниці необхідні для ремонту: то фарбу, то деталі, то кріплення. Я ніколи не відмовляю, але завжди його попереджаю, що гроші за це він має мені повернути. Проте совість мені підказує, що я роблю неправильно. Навіть моя мама каже, що чоловік у мене хороший і не заслуговує такого ставлення. Тим паче я бачу, як він старається зробити затишну кімнату для моєї доньки. Можливо, мені дійсно варто поступитися і не бути такою категоричною? Просто не хочеться наступити на ті ж граблі, що минулого разу. Адже я вже маю за плечима одне розлучення, після якого залишилася з пустими руками.

А як би ви вчинили на місці жінки?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector