Я продала частку в квартирі. Більше я не донька

Час прочитання: 2 хвилин(и)

Мої батьки жили в одній квартирі з бабусею. Старенька після виходу на пенсію переїхала на дачу, у місті залишилися мама, тато і я. Приватизували житло на нас трьох. Аби кожен був повноправним власником. Бабуся підтримала цю ініціативу, квартиру вона у свій час отримала від держави, тому юридичних питань не виникло

Минули роки. Я вийшла заміж, нещодавно завагітніла. У нас величезні борги по кредитах. Чоловік тяжко працює вдень на заводі, вночі на таксі, але грошей усе одно дуже мало.

Мені прийшла ідея продати свою долю в квартирі. Спочатку я вирішила порадитися з батьками. Запропонувала їм два варіанти:

Ми продаємо квартиру і ділимо гроші. Третини мені б вистачило аби закрити кредити, а батьки за свою долю купили б хорошу однушку.
Батьки викупають мою частку. Викликаємо спеціальну людину, яка може оцінити реальну вартість житла і третину мені віддають батьки, а я виписуюся з квартири.

Як вони почали кричати! Обзивали мене найгіршими словами, голосили, що немає більш жахливої доньки. Я розізлилася і теж сказала їм усе, що думаю. Відбувся грандіозний скандал.

Чоловік заспокоював мене як міг, намагався довести, що ми зможемо впоратися з усіма труднощами самостійно. Проте я на 100% вирішила довести справу до кінця.

Народився син і у родині тимчасово настав мир. Та за пів року у мене урвався терпець. Чесно кажучи, я гадала, що після народження онука батьки самі запропонують допомогу, але не так сталося, як гадалося.

Розмова з мамою і татом знову не склалася. Наостанок батько сказав, що якщо я продам свою долю в квартирі, то можу більше не приходити.

Так і сталося. Я продала свою кімнату. Але тепер вони не вважають мене донькою. Навіть не знаю, що з цим робити.

А ви що можете сказати з приводу цієї історії?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Джерело