Я хотіла, щоб мій молодший син Степан взяв собі за дружину сестру не...

Час прочитання: 2 хвилин(и)

У мене троє дітей: два сини і донька. Для них я хочу тільки найкращого. Петро, старший син, вже давно одружений з Олею. У них двоє дітей. Вони – чудова сім’я. А от Степан, молодший син, довго шукав наречену. Я хотіла, щоб він звернув увагу на Настю, молодшу сестру моєї невістки.

Дівчина вона вродлива і розумна. За професією – лікарка. А Степан мій їй також до вподоби. Батьки дівчини заможні, тому старшому синові з сватами пощастило. І для Степана я хотіла того ж, але він і дивитися не хотів в сторону Насті, а одружився на жінці з дитиною.

Я була проти цього шлюбу, але довелося прийняти рішення сина. Молодята зараз живуть за свій кошт і орендують квартиру неподалік.

З недавніх пір у нас з’явився ще один онук. Степан з дружиною просять на вихідних допомогти їм з дітьми, бо самі не справляються.

Я з радістю проведу час з рідним онуком, але не з чужою дитиною. Та невістка одразу дала зрозуміти, що ми не побачимо свого онука, якщо не будемо бавити обох дітей. Такого ставлення я терпіти не буду, тому на шантаж не піддалася.

Тоді невістка придумала нову стратегію і вирішила налаштувати проти мене й Олю. Мовляв, давай обоє не будемо їй давати проводити час з онуками. Та дівчина не погодилася, натомість одразу про все розповіла мені. Та я нічого не кажу. Невістка сама має знати з ким і про що можна говорити.

Потім вона ще намагалася повпливати на мене через мою доньку і пропонувала їй посидіти з дітьми. У доньки є свої діти, тому вона не мала часу няньчити ще двох, тим паче чужу дитину. Сказала, що могла б проводити якийсь час із рідним племінником.

Та невістка знову ж таки незадоволена. Вона прийшла в суботу разом із дітьми і хотіла надавити на жалість. Казала, що дітей розлучати не можна, адже вони брат з сестрою. Та мені байдуже на всі ці слова.

Яке мені до того діло? Нехай сама виховує своїх дітей. Тим паче я не винна, що у дівчинки немає рідного батька і бабусі з дідусем. Батьки невістки також не хочуть проводити час з дитиною, народженою поза шлюбом. Вони попереджали її, що так буде, але невістка не хотіла слухати. То ж тепер має те, на що заслужила.

Я порадила їй, щоб сама розбиралася зі своїми проблемами або звернеться до психолога. “Все ж, може ти сама у всьому винна”, – якось сказала я. У відповідь ображена невістка нахамила мені.

Та це мене не турбує, а от онука з сином шкода. Можливо, невістка нарешті зрозуміє, що нікому чужі діти не потрібні і піде нам назустріч. А якщо ні, то як до неї це донести?

Як вчинити в такій ситуації?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector