Я – друга дружина у свого чоловіка. Так склалося, що з нами живе йог...

Час прочитання: 2 хвилин(и)

Мій чоловік має доньку від попереднього шлюбу. Вона зараз живе з нами. А якщо точніше, то вона по черзі деякий час проводить тут, а потім з матір’ю. Петро, мій чоловік, дуже любить свою дочку і намагається виконувати усі її бажання. Зі свого боку я не маю нічого проти, а навпаки тільки за, бо дівчинка вона хороша. Буває, що батьки після розлучення забувають про своїх дітей і в кращому випадку виплачують аліменти. Але Петро не такий. Він дуже хотів, щоб дочка була з нами. Не так давно я довідалася, що я вагітна і в нас скоро буде малюк. Та я спокійна, бо знаю, що Петро – чудовий батько.

І все б нічого, але вже декілька разів траплялася неприємна ситуація. Я поверталася з роботи і бачила його колишню дружину у себе вдома. Вперше вона вдала, що не помічає мене. Лише скоса глянула на мене, попрощалася з дочкою і пішла. Коли це трапилося знову, то вона пробурмотіла “Здрастуйте” і ще сиділа годину на кухні. У квартирі в нас лише одна кімната. Я навіть не мала можливості зробити вечерю. Мені це не сподобалося, бо вона поводила себе так, як у себе вдома.

Ми ніколи не говорили з нею. Петро сам збирає речі дочки, коли колишня жінка має її забрати. Тим часом я навіть з кімнати не виходжу. Мій чоловік мав з нею багато неприємностей, мені вона зовсім не до душі.

Я намагалася підняти цю тему у розмові з Петром. Ми поговорили, але він сказав, що нічого змінити не може і дочка буде проводити час з матір’ю тоді, коли захоче.

Та я і не заперечую. Хай підтримує зв’язок зі своєю матір’ю, але не в нашому домі. І так місця дуже мало. Зрештою, половину часу дочка в неї, а якщо цього мало, то можуть на вулиці разом гуляти або по дорозі зі школи.

Сама я з нею говорити не хочу. Мені взагалі незручно в її присутності. І чоловіку конфліктів з нею не треба. А жалітися десятирічній дитині теж не вихід. Ми тільки здружилися і почали ладнати. Як вона відреагує, якщо я попрошу її не зустрічатися з її матір’ю у нашій квартирі? Стану для неї злою мачухою.

Візити стали все частішими. Мені не хочеться сваритися з кимось, тому я закриваю на все очі. Єдине, що мені залишається робити, це чекати, коли вона нарешті піде. Однак ця ситуація досі мені не подобається, а лишній раз переживати мені зараз не можна. Хіба вона не усвідомлює, що заважає нашій сім’ї. Складається враження, що вона зловживає моєю терплячістю.

Як гадаєте, як вчинити правильно в такій ситуації?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector