Вони трійнята. Всіх заберете? Ми з чоловіком дружно заплескали очима

Час прочитання: 2 хвилин(и)

Дівчинка мала ще обох сестричок. Хіба таке диво буває? 

З чоловіком ми вже сім років у шлюбі. Діток у нас, на жаль, немає. У мене було дві невдалі вагітності і після цього лікарі  сказали, що я не можу мати дітей. Ми дуже розчарувались і старались лікуватись і зробити дитинку.

За час, поки я лікувалась, то ми з чоловіком придбали собі житло, мали дві машини і дачу за містом. Проте нам завжди чогось бракувало. Усі наші друзі мали по двоє-троє дітей, а ми вже у 30 років ні одного.

Я багато думала, про те, щоб взяти дитинку з дитячого будинку, проте завжди сумнівалась, поки мій чоловік Саша першим заговорив про усиновлення:

– Міл, може візьмемо когось із дитбудинку? У всіх діти … всі тільки і говорять про коляски, самокати і мультики … теж хочеться, виховувати дитину …

– Сашко, я думала про це, але якось боялася тобі запропонувати … А ти кого хочеш? Хлопчика чи дівчинку?

– Мені все одно, але більше, напевно, дівчинку, хочу як принцесу її ростити!

– Я теж за дівчинку.

Ми підготували усі необхідні документи і дозвіл на всиновлення отримали дуже швидко. Коли ми прийшли до дитячого будинку, то я була шокована. Я побачила таку велику кількість самотніх діток, проте знайшла мене одна білява дівчинка, яка спитала мене підстрибуючи:

– Тьотю, а Ви випадково не моя мама?

Моє серце мало не зупинилося. Я навіть не знала, що й відповісти, але сльози зрадницьки потекли з очей і слова самі зірвалися з моїх губ:

– Так, моя люба, ми з татом прийшли за тобою!

Сашко взяв дівчинку на руки і ми пішли до директора дитбудинку. Він якось так дивно відреагував на те, що ми взяли саме цю дівчинку. Вихователька забрала дитинку, а директор почав з нами розмову.

– Розумієте … тут все складно … ця дівчинка не одна …

– Ну і що, візьмемо обох! У неї братик? — перебила я директора.

– Ні, у неї дві сестри … Вони трійнята. Всіх заберете?

Ми з Сашком дружно заплескали очима. Три одинакові принцеси? Таке хіба буває?

– Від них відмовилися батьки?

– Їх мама – наша вихованка. Молоденька була зовсім, коли завагітніла … А тут відразу троє, ось і не впорався її організм: дітей врятували, а її не  змогли … немовлятами  їх ніхто не взяв. Ну, кому потрібні відразу троє? А розділяти таких  не можна!

– Нам потрібні! – впевнено так сказав Саша, і встав зі стільця.

– Ходімо, показуйте вже всіх! Як їх звати?

– Марійка, Даринка і Олександра!

Тепер ми їдемо шукати квартиру для нашої тепер багатодітної сім’ї. Бог дав нам таких прекрасних дівчаток і ми дуже тішимось такому диву!

Чи сподобалась Вам ця історія? 

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector