Василь стояв біля незнайомої могили і почув пронизливий писк. Озирнувся — ні душі. – Та це ж з-під землі! – вигукнув чоловік і схопив лопату

Василь ⁣Сергійович⁣ ⁣був⁣ ⁣вдівцем. Після того, як ⁣він⁣ ⁣поховав⁣ ⁣свою⁣ ⁣дружину⁣, Марію Петрівну⁣, ⁣то⁣ ⁣його життя втратило для нього будь-який сенс⁣.⁣⁣ ⁣Він⁣ ⁣залишився зовсім ⁣один⁣.⁣⁣ ⁣

Дітей за 30 років шлюбу так і не нажили. ⁣⁣ ⁣Але⁣ ⁣хіба ⁣погано⁣ ⁣насолоджуватися ⁣⁣компанією одне одного?⁣ ⁣Подорожувати, ⁣ бувати ⁣в⁣ ⁣нових⁣ ⁣місцях.⁣

Та ⁣все-таки, ⁣ як добре не було б їм удвох, ⁣десь⁣ ⁣після⁣ ⁣тридцяти з лишком⁣ ⁣Василь ⁣наполіг, щоб⁣ ⁣вони⁣ ⁣з⁣ ⁣дружиною⁣ ⁣пройшли⁣ ⁣обстеження⁣⁣.⁣⁣ ⁣Марія ⁣зустріла⁣⁣ ⁣його⁣ ⁣в⁣ ⁣дверях⁣ ⁣клініки,⁣ ⁣стискаючи в руках ⁣файлик ⁣з⁣ ⁣документами.

-⁣ ⁣Марійко, та Бог з ним!⁣ ⁣-⁣ ⁣сказав⁣ ⁣Василь.⁣ Він⁣ ⁣обійняв⁣ ⁣дружину,⁣ ⁣і⁣ ⁣вони⁣ ⁣більше не⁣ ⁣поверталися до цієї теми.⁣⁣ ⁣

⁣Все було добре, жили собі душа в душу, поки в Марії не почалися серйозні проблеми зі здоров’ям. Вона все кашляла і кашляла.

⁣Спершу думали, що то звичайнісінька алергія, але Василь передчував біду, тому змусив дружину піти до лікаря.

– Мені шкода, але я нічого не можу зробити. У вас рак легень, – заявив старший чоловік в білому халаті. \

– Як же це? Я ж просто кашляю. Бути цього не може!

Але таки могло. За 5 місяців ⁣її⁣ ⁣не⁣ ⁣стало.⁣⁣ ⁣Після⁣ ⁣похорону ⁣Василь ⁣сидів⁣ ⁣біля будинку ⁣і⁣ ⁣не⁣ ⁣розумів,⁣ ⁣що⁣ ⁣робити ⁣далі.⁣⁣ ⁣У⁣ ⁣нього⁣ ⁣нікого⁣ ⁣не⁣ ⁣було⁣.⁣⁣ ⁣⁣Тепер⁣ ⁣на нього чекала лише ⁣старість ⁣в⁣ ⁣повній⁣ ⁣самотності⁣.⁣⁣.⁣⁣.⁣

Через⁣ ⁣декілька⁣ ⁣днів⁣ ⁣він⁣ ⁣перебирав ⁣документи,⁣ ⁣і⁣ ⁣натрапив ⁣на ⁣ту⁣ ⁣ж ⁣теку,⁣ ⁣яку⁣ ⁣стискала ⁣в⁣ ⁣рук⁣ах⁣ ⁣Марія, коли вийшла з клініки.⁣⁣ ⁣Тоді ⁣він⁣ ⁣навіть ⁣не⁣ ⁣подивився⁣ ⁣в⁣ ⁣неї⁣.⁣

Просто⁣ ⁣заради ⁣цікавості⁣⁣⁣ ⁣він⁣ ⁣вирішив⁣ ⁣заглянути⁣ ⁣всередину.⁣ На нього чекав шок!

Безплідною була зовсім не Марія,⁣ ⁣а він сам! Невже покійна дружина пожертвувала своїм шансом стати матір’ю, пережити це щастя на собі заради нього? Чому ж вона не розповіла?!

Спершу Василь навіть сердився на жінку, але потім все відпустив. Що було – те загуло.

⁣Тепер⁣ ⁣він⁣ ⁣кожний ⁣день⁣ ⁣приходить на її могилку,⁣ ⁣поливає ⁣квіти⁣.⁣⁣

У⁣ ⁣один⁣ ⁣з⁣ ⁣днів⁣ ⁣він⁣ ⁣просто⁣ ⁣прогулювався ⁣по⁣ ⁣цвинтарі –  ⁣розглядав ⁣пам’ятники,⁣ читав надгробні написи⁣.⁣⁣ ⁣У⁣ ⁣нього⁣ ⁣не⁣ ⁣було⁣ ⁣живих⁣ ⁣друзів,⁣ ⁣тепер⁣ ⁣усі⁣ ⁣його⁣ ⁣друзі⁣ ⁣були⁣ ⁣тут⁣.⁣⁣ Раптом він⁣ ⁣зупинився ⁣біля однієї свіжої могилки. Там стояв лише хрест — ні тобі квіточки, ні жодного вінка з написами від рідних.

“Ірино Володимирівно⁣, ⁣ну⁣ ⁣привіт, ⁣цікаво, ⁣хто⁣ ⁣ж ти і скільки тобі років”, ⁣-⁣ ⁣думав ⁣про⁣ ⁣себе⁣ ⁣Василь.⁣

Ні з того ні з сього з-під землі почувся чийсь пронизливий писк. ⁣Василь злякався не на жарт, почав роззиратися, але на цвинтарі, крім нього, нікого не було. Він схопив лопату і почав копати.

З кожною грудкою землі було все краще й краще чути, що всередині плаче дитина.

-⁣ ⁣Що ж ти за людина така, Ірино Володимирівно, що дитину заживо закопала?

Коли він відкинув кришку – мало не зомлів. Всередині лежала мертва бабуся, а по боках двоє новонароджених дітей.

Дівчинка кричала, а хлопчик вже ледь дихав.

Він викликав поліцію, малюків забрали до лікарні.

Поліцейські все з’ясували: як виявилося, в бабусі була онука — дуже непутяща дівчина. Вона завагітніла, але народжувати не хотіла. Ірина Володимирівна ледь вмовила її зберегти діток, обіцяла, що допомагатиме ставити їх на ноги. Хто ж знав, що вона за кілька днів до їхнього народження помре?

Маринка її народила таки, але малюків залишати навіть і не думала. Підклала до труни бабусі, а сама чкурнула до столиці — починати нове життя.

Оце так історія. Добре, що все минулося. Та тільки-от Василь ніяк не міг викинути з голови двох малят, яких чекав сиротинець. Він почав часто навідуватися до них у лікарню, а потім прийняв рішення всиновити хлопчика і дівчинку. Грошей і сил йому точно вистачить!

Нарешті його найбільша мрія стала реальність – він став батьком двох найкращих у світі дітей.

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Завантаження...
Думки навиворіт

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector