В один з вечорів, коли я прийшла в гості до дітей, сина ще не було з...

Час прочитання: 2 хвилин(и)

Я стала свекрухою. Перед тим, як син одружився, я часто чула, що мої подружки були не задоволені та жалілись на своїх невісток. Я завжди думала, що вони самі винні в тому, що в них склались недовірливі відносини з ними. Але коли настав час і мені стати свекрухою, то я стикнулась з такою ж ситуацією й чесно кажучи, моє ставлення дещо помінялось.

Як я не старалась стати для неї хорошою свекрухою та мати дружні відносини, все марно.Їй зовсім байдуже, що відчувають інші люди довкола, головне, щоб було добре їй.

Після весілля мого синочка,  перший час я намагалась готувати для них щось смачненьке, та й приходила до них в гості, щоб побачити сина, поговорити з ним. Спершу, всім все підходило, мої страви подобались як і невістці так і сину. Я була спокійною та відчувала себе потрібною і корисною для них. Я думала, що у мене теплі та щирі стосунки з моїми дітьми.

Одного разу, я завітала до них у гості, син ще не прийшов з роботи, тому ми з невісткою сіли пити чай. Все було як завжди, але видно було по ній, що вона хоче щось мені сказати, але ніяк не може наважитись. Після хвилинної паузи, вона сказала, щоб я більше не приходила до них настільки часто, сказала, що краще мені з сином бачитись у мене дома. При цих словах відчувалась якась злість.

Почувши такі слова, я перестала до них навідуватись. Син почав приїжджати до мене, але тепер вже без невістки, мене це з одного боку і радувало і засмучувало. Я завжди хотіла мати теплі стосунки з невісткою, але вона своїм егоїстичним ставленням все зруйнувала. Як я бачу, він мене тут не сильно щось залежить.

Скоро на світ появився онук. Я була дуже щасливою. Ми приходили провідувати онука з моїм чоловіком, але не дуже часто, щоб не набридати невістці. Онука ми завжди намагались виводити на двір побавитись, ми не хотіли мозолити їй очі своєю присутністю. Нам було цього цілком достатньо.

Нещодавно, невістка зателефонувала мені й сказала, щоб я посиділа з нашим онуком у них дома, поки вона буде вирішувати свої справи. Прикро, що вона навіть не просила, а запропонувала, ніби нам це потрібно, а не їй.Виходить так, що вона не може переступити через себе та свою гордість і вибачитись за ті слова, що вона мені тоді сказала, щоб по-людськи продовжувати з нами спілкуватись. Складається враження, що ми не заслужили від неї нормального ставлення.

Я подумала і сказала, щоб вона привезла онука до нас у квартиру, додавши, що вона заборонила приходити мені до них в гості. Було відчутно, що невістці стало ніяково, вона притихла та погодилась привезти нам онука. Яке це щастя, коли чути дитячий сміх дома. В цей день ми вдосталь поспілкувались і побавились з ним. Тільки й надалі мене хвилює одне і те ж саме питання: як повитись з невісткою? Поводитися, ніби нічого й не було, чи відплачувати їй тією ж самою монетою? Чи побачить вона, що я хочу для неї лише добра, чи оцінить вона це?

А як би ви вчинили в даній ситуації?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector