“Університет Ангелів”: казка, яка переверне ваш світ

Час прочитання: 3 хвилин(и)

Ангел звертався у молитві до Бога з проханням:

— Отче, я маю деяку проблему.

— Що трапилося, Ангелику?  – привітно посміхнувся Отець.

— Боже, я зовсім перестав розуміти людей, мені важко бути ангелом. Розумію, що мене люди не мають дратувати, та я ледь тримаюся.

— А що саме не так із ними?

— Вони якісь несамовиті. Постійно чогось їм мало, всього вони хочуть. Боже, вони воюють, бо їм мало території. Вбивати? Та ще, вони не вдячні за своє здоров’я та життя і мир вони теж не цінують. Навіть ті, хто моляться — все одно потім йдуть грішити.

— Згідний, дійсно дуже серйозне питання. Ти почав оцінювати та осуджувати, отже ти перестав бути Ангелом.

— Я погоджуюся. Мабуть, мені треба на курси підвищення кваліфікації. Направиш мене, Отче?

— Так, є такі курси. Там справді гарна школа, можеш йти туди.

— А що там вивчають?

—  Там є все, що необхідно знати Ангелу. Це у прямому сенсі «Університет Ангелів», тому там все для тебе. Будеш мати багато друзів. Вирушай.

— А як там навчають? Просто розповідають? Чи практика є?

— Здебільшого інтерактив. Так, буде і теорія і сам спробуєш щось робити. Ти отримаєш шанс вибору та свободи.

— Господи, я дуже туди хочу! Що мені потрібно зробити?

— Ознайомся з умовами, сину. Спочатку ти втратиш крила та отримаєш тіло звичайної людини. Ти не зможеш його обирати, яке тобі попродається, так і буде.

— Я зрозумів. Тіло потрібно берегти.

—  Наступне: ти будеш вчитися щосекунди. Люди, які будуть зустрічатися на твоєму шляху зможуть робити з тобою що завгодно, та ображатися нема сенсу.

— А якщо вони помиляються?

— Нема жодних помилок. Це все уроки. Та й ти когось теж будеш вчити. Готуйся.

— Я? Вчителем ?! Але я не вмію! А якщо не вийде?

— До успіху без невдач ти ніколи не прийдеш.

—  А я можу втекти з уроків, якщо вони мені не подобаються?

— Ні, ти можеш оминути на деякий час, та вони приходитимуть тільки уже з тяжчими умовами для розв’язання. І так постійно, аж поки ти не зробиш правильного висновку.

— А як я буду знати, що урок засвоїв?

— Твоя свідомість після кожного уроку буде розширюватися, ти будеш смирнішим.

— Я хочу стати мудрим якнайшвидше!

— Не скупися, Ангеле! Мати менше часто буває краще, аніж нічого. Твоє «сьогодні» буде обумовлено твоїм «вчора», а твоє «завтра» буде визначатися твоїм «сьогодні».

— Та якщо я зроблю щось не так?

—  Проблеми, які будуть надходити до тебе — будуть відображати твої внутрішні потреби. Вирішуй їх та шукай гідного розв’язку. Життя буде підказувати тобі, якщо ти щось робиш не так.

— А як? Як я почую його підказку?

— Біль — це спосіб, який Всесвіт використовує, щоб привернути твою увагу. Відчуваєш його? Це означає, що потрібно діяти інакше.

— Отче, як Ангели можуть робити боляче? Хіба це реально?

— Всі студенти університету у рівних умовах. А біль це всього лиш оцінка твого розуму. Бити тебе ніхто не буде.

— Чи повинен я ще щось знати, Господи?

— Хочу, щоб ти засвоїв: там, куди ти потрапиш, немає місця краще ніж «тут». «Там» нітрохи не краще, ніж «тут». Не живи минулим, швидко його відпускай, хай не лякаєте тебе те, що ти не зможеш бачити свого майбутнього. Живи тим, що маєш зараз.

— Я майже нічого не розумію, що ти говориш. Та я вважаю, що викладачі університету мені все розкажуть.

— Не дуже хороший підхід. Адже відповідальність перекладати на вчителів погана ідея. Вони тобі нічого не винні. Вчишся ти сам.

— Я постараюся засвоїти все, що можливо!

— Добре, синку. Обирай найкраще з можливого і все буде добре.

— Але ти — ти, Господи, чи будеш ти як і раніше керувати мною? Чи я не чутиму тебе?

— Я завжди буду біля тебе і в тобі. Тільки, тобі прийдеться заново навчитися слухати мене. Ти знаєш набагато більше ніж знайдеш у підручнику чи конспекті. Шукай відповіді у собі. Слухай серце. Готовий до навчання?

— Господи, дякую, я готовий.

— Не без сюрпризів. Ти будеш маленьким малюком, який забуде все, що було раніше у його житті. Твоя програма буде у тому, що ти маєш пройти все життя заново. Точно готовий?

— Так, хочу, я готовий!

Ангел закрив очі, розправив крила і з довірою до Бога падав у низ. Політ був не довгим.

Всесвіте, вітай нове життя!

Чого навчила вас ця розповідь?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector