Спочатку свекруха жила в трикімнатній квартирі з дочкою та онукою. Потім вона забрала до себе й батьків.
Сестра мого чоловіка має складний характер. А ще у неї виникають постійні труднощі в особистому житті. Через це зовиця регулярно роздратована, тому між ними з матір’ю спалахують конфлікти.
Свекрусі це настільки не подобалося, що вона постійно думала, як зробити так, щоб вони з дочкою роз’їхалися. Інколи напруга була настільки великою, що жінка була готова оформити іпотеку лиш би переїхати. Проте вона все ж розуміла, що у неї не буде можливості виплачувати кожного місяця шалені суми грошей.
Згодом у свекрухи визрів інший план.
Після весілля ми з чоловіком перебралися в мою однокімнатну квартиру. Місця не багато, але на перший час вистачає. Проте у планах ми мріємо про більше житло, покупкою якого займемося як тільки я повернуся на роботу.
З маленькими дітьми на даному етапі нам комфортно. Здавалося, що все добре, але…
Якось у неділю я не встигла прийти з церкви, як подзвонила свекруха. Мене це здивувало, адже після служби ми вже говорили. Та мало що могло трапитися, тому я підняла слухавку.
Жінка почала розповідати мені про свою молодість. Точніше про те, як вона жила у домі свого чоловіка і яким для неї спасінням стала допомога його матері. Мовляв, завдяки бабусі виховання дітей здавалося казкою.
Спочатку я не розуміла, що означає ця вся розмова. Та зовсім скоро все прояснилося. Свекруха запропонувала нам з чоловіком і дітьми перебратися до неї в трикімнатну квартиру. Натомість її дочка з бабусею і дідусем мали переїхати до нас.
Нібито від такого обміну всі залишалися у вигідному становищі. Зовиця б стала більш самостійною, а ми з чоловіком отримали б допомогу його матері, яка готова була няньчитися з онуками.
Однак мене такий розвиток подій не влаштовував.
Я не хотіла переїжджати до свекрухи, хоча між нами хороші стосунки. Просто, на мою думку, діти мають жити окремо від батьків, будувати свою власну сім’ю і вести свій побут.
У будь-якому разі двом господиням на одній кухні важко порозумітися. Та й мені не хочеться підлаштовуватися під когось після 10 років самостійного життя.
А ще не хочеться, щоб свекруха влазила у наші з чоловіком стосунки. Навіщо їй знати про якісь суперечки? Навіть якщо вона буде намагатися нас помирити…
Я спробувала це все пояснити матері чоловіка, але вона все одно ображено запитала: “Хіба ми разом не уживемося?”
На щастя, зараз ми продовжуємо нормально спілкуватися і приходити в гості до свекрухи. Тим часом зовиця з донькою переїхали на орендовану квартиру. Здається, всі задоволені. Надіюся, що так і буде тривати надалі.
А як ви вважаєте, чи потрібно молодим жити разом із батьками?
Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!
Ще цікаві статті:
Дивні і навіть страшні дитячі коляски та колиски з минулого. Пропонуємо Вам пригадати своє дитинство і переглянути як виховували діток у 50-ті роки 
Якось я раніше повернулася додому і, несподівано, побачила чужий одяг в нас в коридорі 
На весілля донька сказала не приходити, а коли йшла, залишила пакет. З нього стирчала та сама сукня 
Притча про два яблука, яка навчить Вас не робити квапливих висновків
