— Ти чого сюди приїхала, – дивилась з неприхованою неприязню братова...

Час прочитання: 2 хвилин(и)

Максим та Наталя останніх декілька років жили як на голках. Коли чоловік тверезий, то можна попросити допомоги по господарству, а як чарку десь перехилить, то хоч бери та тікай з дому. Коли у селі працював ще завод, то обоє працювали та заробляли. А вже коли закрили підприємство — діватися було нікуди.

Останнім часом, Максим додому не приходив, а приповзав. Бувало й таке, що Наталя бігала по сусідам цілу ніч, стукала у всі двері, та не одна, а з їхніми дітьми. Коли ж Максим почав виносити все з дому, а діти почали ходити в обірваних штанах та сорочках, Наталя вирішила разом з сестрою поїхати в столицю на заробітки.

Але як можна залишати дітей з таким батьком? Наталя вирішила влаштувати доньку в столичний коледж, а сина в школу. Все робила для того, щоб діти не бачили горя в сім’ї.

Коли Максим залишився один, взявся за голову. Горілку більше не вживав. Влаштувався сторожем в місцеву школу, почав ремонтувати сімейний будинок та повертати всі речі, які колись виніс. Декілька разів Максим приїжджав до Наталі та просив, щоб родина знову до нього повернулася. Але куди там? Син почав професійно займатися плаванням, а донька цього року буде подавати документи в університет.

Згодом, Максим занедужав. Спочатку, він відмахувався, говорив, що це від перевтоми. А потім ставало все гірше. Лікарі пояснювали йому, що минулі звички, дали про себе знати. Максиму повідомили, що у нього в запасі залишається приблизно один рік.

Доглядати за Максимом почала його сестра. Часто телефонувала Наталі в столицю та починала виясняти стосунки. Чому це при живій жінці, за чоловіком ніхто не доглядає? Наталя мала відповідь на це запитання: «Я не можу. Діти зараз ростуть. Потрібні чималі кошти для навчання. Я працюю без вихідних. Гроші тобі за твої старання віддам».

Всі медикаменти, які виписували лікарі, Наталя одразу ж купувала та передавала. Приїжджала на декілька днів, щоб прибрати у домі, приготувати їсти та сестру замінити, а потім знову у столицю.

— Ти чого сюди приїхала, – дивилась з неприхованою неприязню братова, – Давно звідси поночі тікала? Ти була весь час далеко, коли Максиму так потрібна була твоя підтримка! Я не віддам тобі нічого, що є у цьому домі. Ти не заслужила! Він тепер тільки мій!

Наталя була шокована, адже все, що є в середині — куплене тільки з чоловіком! А деякі речі їй би точно пригодилися, оскільки вона хоче переїхати в невеличкий будиночок недалеко від столиці. Грошей залишилося справді обмаль, а речей в новому будинку майже немає.

Набігли родичі та виставили Наталю за поріг. Пригрозили, щоб вона більше до хати не заходила, тут тепер інша господиня. Наталю обзивали безсоромною та безсердечною, тому що вона у найскрутнішу хвилину, вирішила покинути свого чоловіка.

Наталя поверталася в столицю і довго думала. Чому так? За що їй таке? Коли Максим пив та не приносив жодної копійки додому, то вона повинна була терпіти це? Вона ж щомісяця висилала гроші братовій, щоб та допомагала чоловікові. Як тепер бути?

Що б ви порадили в даній ситуації?

Загрузка ...

цікаво

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: