— Та ви, що геть осліпли від любові, – волав зять. – Він зараз кварт...

Час прочитання: 3 хвилин(и)

– Ви зір втратили від любові? – кричав зять. – Квартира зараз сину дістанеться, а потім вижене з вашої мою жінку. Він хоче нас використати, але я цього не допущу. Завтра дружина піде подавати документи на розділ вашої квартири. Цей чоловік нічого не отримає!

Через житло навіть рідні часто сваряться, а що говорити, коли у квартирне питання влазять сторонні люди. Наприклад, мій зять став некерованим. Він вирішив ділити мою ж квартиру і настроїв дочку проти мене.

Розповім спочатку. У мене є одна дочка. З чоловіком ми розлучилися, коли їй було 3 роки. У спадок від бабусі мені дісталася квартира, тому проблем із житлом не виникало. Я її продала і натомість купила собі простору двокімнатну квартиру. У житті я влаштувалася нормально, а от на особистому фронті не щастило.

Важко знайти чоловіка, який би прийняв чужу дитину. Але ж знову відчути себе коханою мені хотілося, тому я не здавалася і шукала свого обранця. Бувало, що я приводила чоловіків додому і з одним навіть разом прожили 3 роки.

Я телефонувала до своїх самотніх подруг і ми збиралися разом в ресторані. У нас була лише одна мета – познайомитися з чоловіками. Усі такі стосунки не були серйозними. Можливо, хтось захоче мене засудити за таку поведінку, але ті люди, які пережили самотність, зможуть зрозуміти.

Виявилося, що увесь цей час я шукала свою долю не там, де потрібно. З майбутнім чоловіком я познайомилася в таксі. Він відвозив мене додому. Це був веселий і вихований чоловік. Мені такі подобаються. Після поїздки він залишив мені свою візитку і так закрутився наш роман. Чоловік був пристойний, розлучений і зі своєю квартирою. Таксі для нього було підробітком, адже поки син був неповнолітнім у нього стягували аліменти з основної роботи. Ми з’їхалися, а його квартиру здали в оренду.

Дочка, повернувшись з навчання, одружилася зі своїм однокласником. Він мені ніколи не подобався, адже завжди був пихатим і нахабним. Та довелося змиритися з вибором. Молодята зняли квартиру, а мені мій коханий освідчився. Ми відсвяткували у сімейному колі. Дочка з зятем теж були на весіллі і спочатку нормально спілкувалися з моїм чоловіком, хоча вже тоді зять себе поводив зверхньо.

Раптом одного дня син чоловіка звернувся до батька з проханням віддати йому квартиру, адже з матір’ю він не може зжитися. Ми звичайно впустили його. Пізніше до нас в гості навідалася моя дочка з зятем. Ми розповіли їм цю історію і зять сказав: “Я ж казав, що все так і буде”.

Після цих слів я ще багато від нього вислухала. Він казав, що спочатку мій чоловік віддав синові квартиру, потім він пропишеться у мене вдома, а потім вижене звідси мою дочку. У людях він добре розуміється, тому впевнений у своїй правоті. Ця розмова відбувалася в присутності мого чоловіка. Він не знав, як йому реагувати. Я ж сказала, щоб зять замовк, але він не вгавав. Розповідав, що у мене постійно трапляються одні пройдисвіти і все життя я ходжу по руках. А які слова він підбирав навіть страшно згадувати. У мого чоловіка ввірвався терпець, тому він потягнув зятя в під’їзд, взявши за комір. Той намагався кулаками розмахувати, а дочка побігла слідом за ними.

Після цього вона поставила мене перед фактом, що подає заяву в суд на розділ квартири. Вона вважає мене недалекою особою, яку легко обкрутити навколо пальця. Та я щиро кохаю свого чоловіка. Сподіваюся, що моя дочка розлучиться з зятем і наше спілкування налагодитися.

А як ви вважаєте, хто правий у цій ситуації?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector