Світ не без добрих людей. Історія, з якої треба взяти приклад кожном...

Час прочитання: 2 хвилин(и)

Молодий хлопець спостерігав дивну картину: біля супермаркету стояла бабуся з хлібом та ковбасою у руках, гірко плакала і була дуже розгубленою. Він підійшов до старенької та запитав чим може їй допомогти.

— Синку, в тебе є ніж, мені відрізати кусень хлібчика та ковбаски?

— Є, зараз принесу. – відповів хлопець.

Він зробив для бабусі бутерброд та ще раз поцікавився, що ж все-таки сталося. Вона загорнула пакета повного різними харчами й зі сльозами на очах почала їсти хліб з ковбасою та розповідати таку історію.

Біля прилавка з хлібом вона зустріла маленьку дівчинку, років 8-9.

— Бабусю, доброго дня, а що Ви будете купувати? – запитала мала.

— Я…купувати? – розгублено перепитала жіночка.

— Так, ми купимо для вас все, що Ви забажаєте! – сказала маленька.

— Що-що? Що купите? – ще більше розгубившись спитала бабуся.

— Усе, що Ви забажаєте у цьому магазині! – продовжувала дівчинка.

— Я хотіла придбати хліба собі та своєму дідові.

— Тоді купимо Вам хліба. Татку йди сюди!

— Не бійтеся! Ми часто заходимо в магазин й Наталка вибирає людину, якій хоче допомогти. Що Вам потрібно купити? –  сказав тато дівчинки.

— Не треба діти. В мене пенсія є та й городину вирощую, курочок тримаю маю господарство. Це Вам в місті багато чого потрібно, а в селі й хлібини досить. Дякую за турботу. Дай вам Бог здоров’я.

— Я знаю, що Вам важко! Ми все одно Вам допоможемо! Що Ви ще купуєте крім хліба? – не заспокоювалась Наталочка.

— Іноді купую 100 — 150 грамів найдешевшої ковбаски та їм бутерброд біля магазину, а потім йду додому.

—  Яку саме ковбасу? Показуйте! – спитала дівчинка.

— Але зараз її не має! Залишилась тільки та, що мені не по кишені. Та то не життєво необхідно, обійдуся.

— Добре! Бабусю, Ви почекайте нас, а ми купимо все, що Вам потрібно. Наталочко, біжи вибирай. – сказав чоловік.

— Зупиніться. Нічого мені не потрібно. – стурбовано просила бабуся.Але її вже ніхто не слухав, бо з задоволенням наповнювали візок різними товарами.

— То чого ж Ви плачете? – спитав молодий хлопець, дивлячись на повний пакет продуктів.

— Не знаю, синку. – відповіла старенька.

В ту мить поряд з Наталочкою та її батьком був Ісус, який надихав їх творити добро.

А як ви вважаєте: потрібно так виховувати свою дитину?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector