Свекруха вимагала в мене грошей за оренду квартири, але через декіль...

Час прочитання: 3 хвилин(и)

Після нашого одруження, батьки мого чоловіка Андрія дозволити жити в їхній квартирі, бо самі жили в будинку. Також вони переконували, що їм зовсім не потрібно грошей від нас, адже ми їхні діти. На всі мої грошові пропозиції вони ледь не ображалися.

Уся моя родина була в захваті від моєї нової сім’ї, постійно вихваляла мою свекруху, бо вона дійсно була дуже хорошою. До пори до часу. Після одруження минув рік. Моєму Андрієві запропонували підвищення на роботі, от тільки їздити потрібно в інше місто, до столиці. Нам це було не зовсім зручно, адже я мала роботу в нашому містечку. Ми домовилися, що найкращим варіантом буде, якщо я буду приїжджати до нього на вихідні.

Минув тиждень, як мій чоловік на роботі в Києві. Я жила сама в квартирі, та раптом я приходжу з роботи, а там моя свекруха ще з якоюсь дамочкою, оглядають квартиру. Сказати, що мені було взагалі нічого не зрозуміло — нічого не сказати. А ще й вони почали обговорювати умови оренди, тоді я взагалі розгубилася. Вирішила зателефонувати Андрію, аби він з’ясував цю ситуацію і дав знати, що мені робити. І ось що йому сказала мама: квартиру на два місяці здають в оренду іншим людям, а коли Андрій приїжджає — то йому. Мені стало так боляче, адже я для батьків чоловіка нічого не означаю, пусте місце. Але чому так?

Так собі захотіла моя улюблена свекруха. Вона сама вирішила ні з ким не порадилася навіть, хоча всі документи оформлені на мого свекра. Свекор дуже спокійний і не любить конфліктів зі своєю Любочкою, тому вирішив, що буде мовчати в даній ситуації.

Мій Андрій заявив мамі: «Ну добре, здавай в оренду, якщо хочеш. Та знаєш що, ми точно не будемо жити в цій квартирі — ніколи.»

— Синку, рідненький, чому? Я ж з тебе грошей не вимагаю. Ось як ти приїжджаєш, то мені не потрібно оплачувати оренду, а як жінка твоя сама живе, то хай сплачує.

Андрій був шокований такою поведінкою мами, але я погодилася, бо йти мені нікуди. Вирішили з чоловіком, що від сьогодні працюємо значно потужніше, аби бути максимально незалежними — хочемо придбати свою квартиру.

Минуло два роки та ми придбали свою квартирку, а свекор так вибачається, аж плаче, бо йому соромно. Проте, Любочка взагалі висновків не зробила, ще й образилася, що ми купили свою квартиру.

Рік ми прожили в повній ідилії з моїм чоловіком, старі образи забулися. Та раптовий дзвінок моєї свекрухи віщував не добре — вони з моїм свекром вирішили розлучитися. Ну що поробиш, вони ж бо дорослі люди, лізти не у свою справу ми не хотіли з чоловіком.

Але їй не було де жити, адже жодну з квартир свекор їй не хотів залишати, бо вона — чужа тепер. Грошей вона теж не мала багато, бо їх вистачило б тільки на оренду кімнати в гуртожитку, а вона того зовсім не хотіла.

Звичайно, не хотіла. У її сина є квартира, навіщо собі створювати зайві проблеми. Андрій добре знав, що я не захочу, аби Любочка жила в нашій квартирі, та він старався переконати: і вдома допоможе, їсти приготує і вона вже змінилася.

Але в моїй голові ідея: тепер я буду брати гроші за оренду квартири у свекрухи. Нехай два місяці орендує квартиру, а один, коли Андрій в дома — то ні.

Їй соромно на мене дивитися, бо знає про що я зараз думаю.

А я все думаю, як їй це сказати? Що б ви зробили на моєму місці?

 

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: