Свекруха щиро переконувала, що через рік-два все одно доведеться цю ...

Час прочитання: 3 хвилин(и)

Оксана з сумом розглядала свій сад, де росло багато квітів. Протягом багатьох років вона приводила його до ладу, чистила, садила, поливала. Кому тепер це все?

Здається, ще зовсім недавно її Олексій стояв в гарному костюмі на останньому дзвінку, з величезним букетом ромашок в руках. В цей день, він став на коліно перед нею та зробив пропозицію, а вона тихесенько прошепотіла «так».

Всі готувались до пишного весілля, але тільки її мама просила слізно одуматись. Просила зачекати ще декілька років, вступити в університет, здобути освіту, подивитись світ, а не дивитись на життя одразу крізь обручку. Але хто ж слухав матір? Оксана пішла заміж.

Атестат про закінчення школи та про реєстрацію шлюбу вона отримала в один день. На випускному балу відгуляли вони весілля разом зі своїми однокласниками.

Після закінчення школи, всі розлетілись хто куди. Олексій з Оксаною поїхали у весільну подорож, а згодом, почали шукати роботу й облаштовувати своє житло. Олексій знайшов роботу в автопарку, а ось Оксані пощастило не так, в їхньому селищі вакансій було не багато, а ще у неї не було жодного досвіду. За домовленістю її взяли вихователькою в дитячий садочок.

Квартира їм дісталась від Оксаниної бабусі. Вони зробили косметичний ремонт, поставили ліжко замість дивану, та й почали обживатись. Але заробити грошей їм не дуже вдавалось, не ті зарплати були.

Одного разу Олексій вирішив, що потрібно міняти своє життя, тому відкриє у своєму селищі магазин дитячих товарів й поруч невелику автомайстерню. Таких товарів у селі завжди бракувало. Але, для того щоб щось купити, потрібно було щось продати, тому на сімейній раді, свекруха запропонувала продати квартиру Оксани.

Можна було б звичайно продати будиночок бабусі, але свекруха не хотіла, будинок був хороший, всі зручності були всередині, та ще й стояв він на одній ділянці з будинком свекрухи. Земельна ділянка була велика й багато чого росло там.

Свекруха навела ще декілька вагомих аргументів, що через декілька років все одно доведеться продавати мою квартиру, тому що з’являться діти й в однокімнатній квартирі буде тісно. Лише мати Оксани просила подумати й не поспішати з рішенням. Але дочка й тут не послухала маму, вона щиро вірила свекрусі та чоловікові.

Квартира продалась швидко, так само швидко зникли й гроші. Для автомайстерні знайшли приміщення, встигли навіть підзаробити, але потім щось пішло не так. Сервіс загорівся, мало того, що все зникло у вогні та ще й чужа машина згоріла.

На магазин дитячих товарів грошей вже не вистачало. Деякі товари були замовлені, але торгувати ними вже не було де. Розпродавали серед своїх знайомих.

«Пощастило, що всі живі й здорові, – якось сказала свекруха, – ну і що, що квартири немає. Житло – справа наживна! Не на вулиці ж ви живете».

Згодом Оксана народила. Вона вступила до педагогічного університету, але на заочну форму навчання, а ось чоловік відмовився вчитись та й з роботою у нього не дуже складалось. Вирішив він тоді поїхати з друзями на заробітки, тим більше вони вже не перший рік їздять.

Але все сталось не так, як гадалось. Одні їздять та привозять гроші своїй сім’ї й до жінок повертаються, а Олексій майже не передавав нічого, рідко приїжджав, все частіше не відповідав на дзвінки й ось їде він з нареченою, а та чекає дитину.

Свекруха Оксану з дитиною виганяє.

«Знаєш, Оксано, я від онука не відмовляюся, але мій син їде. Мені байдуже скільки разів він буде міняти своїх дружин, але я завжди його буду приймати! Мені найголовніше, щоб він був щасливим. А тобі є куди йти! До мами, подруги, сестри, вибирай сама! Що ти мені починаєш дорікати квартирою яку ж сама продала?

Якби ти сама не хотіла, то точно б не продавала її! Тому я прошу тебе зібрати речі й піти! Майно ми розділимо через суд, а то зараз забереш техніку, яку купував мій син. Бери нашого онука, його особисті речі та йди з Богом, а мого Олексія забудь!

Від онука я не відмовлюсь! Я завжди буду рада бачити у себе в гостях! Олексій буде виплачувати аліменти малому. Все будемо робити як потрібно! Просто змирись з тим, що Олексій більше не твій! Він має нову дружину та нову сім’ю! Таке життя, тому вибачай!»

Як би ви себе повели в даній ситуації?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector