Спосіб, який допоможе втомувати душевний біль

Час прочитання: 2 хвилин(и)

Часто люди звертаються до психологів, бо страждають від душевного болю і не можуть його позбутися, а так хочуть…

Біль – це Божий дотик до нашого серця – Про Головне

Час невпинно минає, змінюються почуття. Часу, щоб страждати від болю просто немає.

Люди хочуть, щоб психолог допоміг їм повернутися до нормально життя, спокійно ходити на роботу і проводити час з сім’єю. Життя без турбот схоже на будні роботів. Ти живеш і ні про що не хвилюєшся. Живеш без почуттів.

Біль — це ознака того, що ти існуєш. Ти тут. Ти живеш. Ти реальний. Коли порушуються твої очікування, ти відчуваєш біль. коли тебе ранять, ти відчуваєш біль. Якщо ти жива людина, то твій організм буде відповідати болем на будь-які пошкодження. Це можуть бути як фізичні травми, так і буденні проблеми на роботі.

Болі не буде тільки якщо ви перетворитися на кіборга. Так, болі не буде. Ніколи. Але разом з ним зникне радість від заходу сонця, вино більше не буде таким смачним, а милі кошенятка перестануть здаватися такими. Це такі ж почуття, як і біль.

Рані потрібен час, щоб затягнутися. Хоч маж маззю, хоч прикладай бинт, але рана заживе тоді, коли з нею справляться усі відновні механізми. Як би ми не хотіли, але кров не почне швидше згортатися, а клітини продовжать регенерацію у своєму темпі. Усе відбувається поступово.

Психіка працює за такою ж схемою. Вона має пройти певні етапи. Тоді біль вщухне. Не потрібно прискорювати цей процес або втікати від нього.

Нам боляче, коли ми втрачаємо. Боляче, коли розлучаємося з близькою людиною. Нас засмучують неприємні слова і повідомлення. Ми нещасні, коли нам не відповідають взаємністю. Нам боляче, коли нас ігнорують. Боляче, коли кохана людина дає привід для ревнощів.

Але від цього не втечеш. І втеча — це не вихід. Набагато легше прийняти ці почуття і пережити їх. Коли ви захворієте грипом, то знаєте, що потрібно кілька днів провести в ліжку. Так само і з болем. Щоб його вилікувати потрібно пожити в цьому стані. Не відштовхуєте і не заперечуйте його. «Так, мені боляче, бо я ревную». «Так, я боюся, що вона залишить мене». Дозвольте почуттям накрити вас з головою Плачте, якщо хочеться. Кричіть, якщо хочеться. Зліться, якщо хочеться. Включіть сумну пісню або перегляньте спільні фото. Дозвольте собі постраждати. Напишіть непотрібні повідомлення. Не спіть ночами, але напишіть. Проживіть цей біль. Не бинтуйте цю рану, а дайте їй загоїтися самостійно. Не відволікайтеся. Проведіть цей час, аналізуючи свої почуття.

Психіка впорається. Не хвилюйтеся. Вона знає всі захисні механізми. Сама. Без вашої допомоги. Але ви можете лише нашкодити їй, тому не втручайтеся. На місце болю прийде апатія. За нею буде розуміння. А тоді прийняття ситуації. Після цього ви самі захочете жити далі. А це саме те, чого ви хотіли.

Так, це незвичайний рецепт. Але не заперечиш той факт, що знеболювальне працює лише тимчасово, а рана не болить тільки тоді, коли заживе.

А які ваші думки стосовно цього? Пишіть в коментарях.

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector