Рома, повернувшись з роботи, понишпорив по порожніх каструлях і розд...

Час прочитання: 2 хвилин(и)

На початку наших стосунків з Ромою, він був скромним та сором’язливим хлопцем. Як згодом вияснилось, дівчат у хлопця можна було порахувати на пальцях, а все через те, що Рома був неймовірним однолюбом.

Через пару місяців після зустрічання, ми вирішили пожити разом у квартирі, що залишилась від його бабусі. Він зробив хороший ремонт, купив дорогу техніку та меблі. Спочатку все було чудово, готували ми завжди разом – він брався за м’ясо, а я ж думала над гарніром.

Пройшло пару років, рома зробив мені пропозицію і ми одружились, на світ появився малюк.З роботи я пішла та стала доглядати малюка дома. З цього часу наші стосунки з Ромою, почали кардинально мінятись.

Чоловік постійно акцентував увагу на тому, що догляд за дитиною не забирає у мене ні сили, ні енергію. І оскільки у мене, за словами мого чоловіка, було багато вільного часу, то готувати я повинна була самостійно!

Якось я весь день провела з сином, бо він дуже капризував. Рома повернувся з роботи та єхидно запитався : “А що сьогодні немає приготовленої їжі?”. Я похитала головою і сказала, що синочок не хотів спати та не хотів бути сам. Але після того Рома байдуже відповів: “А моя мама встигала все”. Ця фраза поставила мене в ступор.

Моя свекруха все життя жила зі своєю мамою, працювала на пів ставки. Коли Ромі виповнилось два роки його віддали на п’ятиденку. Я займаюся дитиною одна, тому що моя мама жила в іншому місті.

Чоловіку було байдуже, він і надалі продовжував ставити свою матір як приклад, хвалив її та постійно підкреслював її колосальний досвід у вихованні дітей. Я ніколи не відповідала йому на це, хоча могла теж вцілити йому в слабинку : він не вмів прикрутити навіть нову лампочку, коли щось ламалось, одразу викликав майстрів. Я могла Ромі говорити такі ж фрази, наприклад: “А мій тато завжди ремонтував все сам”. Але не дозволяла собі цього.

Проводити час з сином Рома теж не дуже хотів. Після роботи сидів у ноутбуці, тому що хотів відпочивати наодинці, тому що він єдиний, хто приносить гроші додому.

Я просто падала з ніг, ставала подібною на сонну муху. Я перестала відчувати будь-яку підтримку від свого чоловіка. Одного разу я залишила сина на Рому і поїхала трошки розвіятись, походити по магазинах, випити каву.

Довго залишати свого синочка я не хотіла, тому через чотири години вернулась додому. Але Рома за цей час встиг зрозуміти, що виховувати маленьких дітей не так легко як здається.

Вдома був страшенний безлад. Рома був у відчаї, проте дуже втішився коли побачив мене і сказав: “Як добре, що ти вже дома, він так вередував, я не знав, що з ним робити!”.

Надіюсь, після цього випадку, чоловік зрозуміє, що виховання дитини це не відпочинок, а важка праця!

Чи погоджуєтесь ви з позицією нашої героїні?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector