Ранок, що перевернув життя

Час прочитання: 2 хвилин(и)

У свій довгоочікуваний вихідний день я прокинулася від дзвінка у двері. Відразу зрозуміла, що моїм планам: нарешті виспатися та побути нарешті одній – не судилося втілитися в життя.

Я була одна в будинку, бо донька вже вийшла заміж, син студент – на навчанні, а чоловік. Він останнім часом дуже часто пропадав у відрядженнях.

Я зібралася з силами й таки пішла відчинити двері. На порозі була красива, доглянута дівчина. Вона була приблизно ровесницею моєї доньки. Мені було дивно кого вона так рано шукає і запитала що і до чого.

– Я до Вас. Я знаю, що Сергій у відрядженні, тому вирішила зайти і поговорити.

Юна дівчина була надзвичайно впевнена та усміхнена. Сказати, що я була шокованою – нічого не сказати. Я відчувала її погляди на собі, вона оцінювала мене. Ну а що вона хотіла побачити у мій вихідний день? Домашня футболка, не нафарбована, без зачіски – мені комфортно.

– Не тримайте біля себе Сергія. Вас любити не можливо, він з Вами тільки через дітей, адже ви зовсім не приваблива. Ви ровесники з ним, тому зрозумійте, що чоловік у 46 років – прекрасний, а жінка – вже змарніла. Ви не гідна його – сказала мені ця дівка.

– Стоп, а ти гідна мого чоловіка? Серйозно? – нарешті заговорила і я.

Та те мале дівчисько не розгубилося. Вона почала говорити, що Сергій тепер має гідну посаду, часто буває на людях, тому повинен мати гарну і доглянути жінку, головне – молоду.

– У нас все серйозно, він бреше тобі про кількість своїх відряджень. Постійно поруч зі мною, він мене кохає, розумієш!? Ти йому більше не потрібна!

Я просто сміялася і не могла зрозуміти: настільки можна бути тупою та наївною, аби зайти в чужий будинок і таке говорити. Дівчинка, віку моєї доньки буде вказувати, що мені робити?

Ну у мене не було вибору, бо хотіла, аби вона скоріше покинула поріг мого дому і сказала, що подумаю над її словами.

Якщо серйозно, то я навіть серйозно не сприйняла її, бо знаю Сергія 30 років, у шлюбі ми 25 років. Маємо двох прекрасних дітей. Разом працювали недокладаючи рук, аби забезпечити сім’ю.

А коли я сильно хворіла, то про мене турбувався тільки він. Робив усе, що вмів і міг. Та і я, постійно була опорою для такої міцної стіни, як він.

Так, мені важко зрозуміти чому чоловік завів цю інтрижку, ще й у 50 років.

Зрадив мені, боляче. Та змінювати своє життя через це я не хочу, бо дуже звикла до нього і мені з ним добре.

Буде значно гірше, якщо я розлучуся з ним і віддам комусь іншому.

Тому, я вирішила не влаштовувати скандалів, а просто зробити генеральне прибирання, приготувала улюблені страви чоловіка, прийняла ванну та зробила з себе справжню красою.

Просто чекала з нетерпінням свого коханого чоловіка у найрозкішнішій сукні.

У нас покращилися стосунки. Тепер, чоловік запрошує мене на побачення, кіно та просто на прогулянки.

А те мале дівчисько, хай живе своїми ілюзіями. Краса є, а розум?

Як вважаєте: я правильно зробила?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector