Про зраду чоловіка я дізналася від нього. І, хоч ми вже давно були н...

Час прочитання: 2 хвилин(и)

У мене виникла складна ситуація. Мені не легко було наважитися писати на загал, але допоможіть розібратися. У мене скрутне становище. Що робити я не знаю. За покликанням я вчитель. І ось моя історія.

Є лише два виші у місті, де я навчалася. Один з них мій педінститут, а інший — училище. Мабуть, це послужило причиною того, що багато хлопців з училища одружилися з молоденькими педагогами. Ми з Миколою не виключення.

Наша перша зустріч відбулася на дискотеці. Там ми познайомилися, після чого у нас зав’язалися стосунки. Через деякий час ми одружилися. У нашому подружньому житті були моменти злетів і падіння. Йшов час. Я працювала в школі. За 5 років роботи про мене всі добре відгукувалися. Для керівництва моя думка була важливою, вони прислухалися до моїх порад. Зважаючи на своє становище, я попросила директора про послугу, а саме взяти на роботу мого чоловіка. Директор мене послухав. Микола отримав роботу. Спершу йому дали лише пів ставки на посаді педагога додаткової освіти, а з часом він почав викладати трудове навчання і перевівся на повну ставку.

Микола — душа компанії. І діти його полюбили, адже він з ними проводив багато часу: то водив на екскурсії, то грав у футбол. Справи йшли добре. Але серед старшокласників ходили дивні жарти. Це почалося перед кінцем навчального року.

Потім я все дізналася. Микола мав стосунки з ученицею.

Це мені розповів Микола сам. Додав, що вона вагітна і пішов з дому з пустими руками. На розлучення подав також він. Восени вони вже були розписані. А там і дочка народилася. Люди розказали, що Микола став бізнесменом. Він купив під виплату  машину, якою їздив по околицях і продавав продукти.

Нещодавно у мене задзвонив телефон. Це був Микола. Він розповів мені про те, що живе один. Дружин з донькою в столиці. Він знає, що провинився переді мною. Хоче зустрітися і має надію, що у них може знову все налагодитися. Аргументує все тим, що син до нього добре ставиться і не тримає образу.

Вагаюся як мені вчинити. З одного боку хочу повернути все назад, адже пам’ятаю ще з молодості його приємні слова і радісну посмішку. Але як переступити через його зраду? Як забути ці роки самотності? Що робити — не знаю. На серці важко. Порадьте вихід з цієї ситуації. Бо якщо не помирюся з ним, то може й залишуся сама до кінця життя. Та й чоловік він був добрий, поки не зрадив.

Що порадите робити, якщо склалися такі обставини?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector