Притча, котра змусить вас переглянути свої погляди на життя всього з...

Час прочитання: 2 хвилин(и)

Притча, яка навчить цінувати речі, на котрі ми часто не звертаємо увагу!

Султан мав чотири дружини, проте найбільше він кохав свою четверту дружину — вона була наймолодша та найласкавіша. Султан завжди дарував їй найкращі подарунки, купував коштовності та гарний одяг. Вона взамін приносила йому радість та спокій.

Кохав він й свою третю дружину — вона була неймовірною красунею. Коли він відвідував різні країни, то завжди брав її з собою, щоб всі заздрили йому, проте завжди боявся, що одного разу вона покине його й втече до когось іншого.

Друга його дружина була дуже хитромудра та досвідчена в інтригах, проте він теж її щиро кохав. Вона завжди давала поради Султану, допомагала приймати мудрі рішення. Коли у нього виникали проблеми, то він завжди покладався на свою другу дружину.

Перша його дружина — була надзвичайно віддана йому й робила все для збереження й примноження багатства як самого Султана так і його країни. Дружина дісталася йому у спадок від покійного старшого брата. Але, він не кохав її, попри те, що вона його поважала й цінувала.

Одного разу коли султан захворів, він почав згадувати все своє життя: «Зараз у мене чотири дружини, але коли я помру, залишуся один». Тоді, він вирішив покликати свою четверту дружину й поставив їй питання:

– Я кохав тебе найбільше зі всіх, ти була для мене скарбом, який я завжди оберігав. Скажи мені, чи готова ти зі мною послідувати в царство небесне?

– Точно ні! – після цього вона вийшла й навіть не обернулась.

Він був вражений такою відповіддю. Тоді чоловік покликав свою третю дружину: — Я завжди боготворив твою красу, зараз коли я помираю, чи підеш ти зі мною?

– Ні! – відповіла третя дружина. – Життя для мене ще продовжується, а взагалі, я планую вийти заміж ще раз!

Серце султана боліло: такого болю він ще жодного разу не відчував. Тоді він покликав другу дружину.

– Я прислухався до твоїх порад, ти завжди була моєю правою рукою, моїм помічником, ти завжди мене підтримувала в тяжких ситуаціях, тепер скажи мені, ти готова вирушити зі мною в потойбіччя?

– Дуже мені шкода, що ти помираєш, єдине, що я можу зробити — це поховати тебе з честю! Після цих слів, він почув голос:

– Я піду з тобою куди ти захочеш! В цей час в кімнату ввійшла перша його дружина. Вона була заплакана та змарніла від горя:

– Я пoвинeн був увaжнiшe cтaвитиcя дo тeбe рaнiшe!

У кoжнoгo з нac є чoтири дружини.

Наша четверта дружина – символізує наше тіло, немає значення як добре ми виглядаємо, воно все одно покине нас, коли ми помремо.

Наша третя дружина – це наш успіх та наша робота, вона відповідає за соціальне становище. Коли ми покинемо цей світ, то все перейде до інших людей.

Наша друга дружина – це наша сім’я, єдине, що вони зможуть для нас зробити — це спокійно провести в останню дорогу, з честю та пошаною.

I наша перша дружина – це наша душа, яку не завжди помічають, тому що гоняться за удачею, владою, самоствердженням, багатством, успіхом! Якщо ставитись до неї з шаною, то ми можемо подарувати собі й світу найцінніший скарб!

Чи була для вас ця притча повчальною?

 

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector