Повертаюся додому в п’ятницю – на кухні свекруха сидить. Бідкається ...

Час прочитання: 2 хвилин(и)

Я прийшла додому, де застала свекруху. Вона сиділа і розповідала синові, що чоловік прогнав її геть. Мені не вірилося, що таке можливо після 25 років шлюбу. Однак встрягати в розмову я не хотіла, бо в цьому не було сенсу.

Чоловік сказав, що свекруха залишається на ніч, тому я пішла готувати їй місце для сну.

— Антоне, ти не проти, якщо бабуся переночує у твоїй кімнаті? — запитала я в сина.

— Ні, звичайно. Вона мені казку прочитає. Правда, бабусю? — звернувся до неї хлопчик.

— Сонечко, я б з радістю. Та напевно доведеться твоїй мамі читати, бо я краще залишуся у спальні, — поставила перед фактом свекруха.

— Гаразд, — погодився чоловік, але побачивши мою реакцію, передумав. — Хоча було б краще, якби ти переночувала в дитячій. Розумієш, я хроплю вночі. Оленка до цього звикла, а тобі буду заважати.

Матір чоловіка була невдоволена такою пропозицією, але погодилася. Я досі не розумію, навіщо їй здалося наше ліжко.

Вранці приїхав свекор. Він привіз речі дружини і їхнього бійцівського пса. Подружжя мило розмовляло, що здавалося дивним, адже напередодні у них нібито сталася сварка.

— Ви що, зібралися сюди переїхати? Цього не буде! — обурилася я. — Тим паче із собакою!

— Це власність мого сина, тому я на це маю повне право! — одразу відказала свекруха. — Доведеться тобі терпіти.

У мене не було слів. Терпіти свекруху і на додаток її собаку! А її, між іншим, неможливо контролювати!

Зрештою наші крики розбудили Вадима.

— Що трапилося? Чого ви сперечаєтеся?

— Синку, Олена хоче прогнати геть Барса. А куди його? На вулицю? Я піду разом з ним! І не буде у тебе більше матері!

Звичайно, такій заяві я лише зраділа, але чоловік сказав:

— Оленко, ну чого ти? Він же нам не буде заважати.

— Справді? А де для нього знайти місце у двокімнатній квартирі? І взагалі у нас дитина! Мені страшно з нею залишати цього пса! Він же і накинутися може!

Тоді в розмову влізла свекруха:

— Ти можеш з Антоном жити в одній кімнаті, а я Вадимом і з Барсом — в іншій, — запропонувала свекруха.

— Ні. Я проти. І жодних компромісів не може бути, — заявила я. — У мене такі ж права, як і у вас.

Я розвернулася до свекра і запропонувала йому чаю.

— Тату, а що у вас з мамою трапилося? Чому ви посварилися? — раптом поцікавився Вадим.

— Посварилися? З чого ти таке взяв? У нас все чудово. Матір просто вирішила поїхати до вас в гості…

Ми з чоловіком переглянулися. За спиною заторохкотіла свекруха.

— Мабуть, мені вдома все ж буде краще. Барс, за мною. Нам пора. Проводжати не треба.

І навіщо так поводитися? Могла б і правду сказати. Натомість свекруха вирішила обманути і ще й на свекра звести наклепи. Дивна жінка. На щастя, ми вчасно розкусили її, тому я можу спокійно видихнути…на деякий час.

А як би ви відреагували на такий візит?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: