– От Петрівка закінчується через тиждень, в суботу і відгуляємо вес...

Час прочитання: 3 хвилин(и)

Святослава ніколи не любила липневі свята. Та й цей місяць їй зовсім не подобався. Хоча тепла їй навіть бракувало. Кожного року у цей час вона намагалася кудись поїхати у відпустку, щоб змінити обстановку і сумні думки.

– Святославо, може досить? Забудь ти того Андрія, бо твої однокласниці скоро внуків няньчитимуть, а в тебе тільки він на думці…

Дочці Ганни цього року виповниться сорок років. Жінка хвилювалася, що не дочекається нащадків від своєї дочки.

Вона частенько плаче з цього приводу. Жінка не розуміє, чому так сталося з її дитиною. У Святослави і врода є, і розум. Зараз викладає в університеті. Та вона нещаслива через того Андрія.

З того часу пройшло двадцять років. Достатній період, щоб забути і жити далі. Але донька не знаходить щастя. Серце матері через це кров’ю обливається.

Дівчині тоді було 19 років. Вона радісно поверталася з навчання.

– Мамо, у мене стільки новин, що й не знаю з чого почати.

– Та розказуй вже, – відказала Ганна.

– Я отримала “відмінно” за останній іспит! І ще…готуйся, бо по Купалу прийдуть старости. Андрій мене попередив.

Ганна не могла повірити почутому. Адже напередодні вона дізналася, що донька її подруги вагітна від Андрія. А Святослава прийшла з  такими новинами. Жінка нічого не сказала доньці, але сама не могла заспокоїтися.

Пройшло два тижні і Андрій справді з’явився на порозі їхнього дому. Святослава була щаслива, а Ганна не дуже. Жінка не знала, як їй вчинити. Чи варто розповідати правду дочці і руйнувати її щастя?

Натомість Андрій клявся в любові до дівчини. Ганна відчувала, що ця історія не закінчиться нічим хорошим.

– А ви на коли весілля плануєте? Цієї осені? Чи вже весною? – намагалася відтягнути час Ганна.

– Та навіщо так довго чекати! В суботу по Петрівці можна відгуляти, – сказав зять.

Спочатку ці слова ніхто не сприйняв серйозно, але потім зрозуміли, що Андрій не жартує.

– Та за тиждень ми не встигнемо підготуватися, – далі за своє Ганна.

– Про розпис і шлюб я вже домовився. Зал також замовлений. І сукня завтра буде. Мамо, гроші розв’язують всі питання, – відказав Андрій тещі.

Ганна змовчала, але подумала, що гроші у нього є, а от совісті немає зовсім.

Святослава не втручалася у цю розмову. Вона була готова піти за Андрієм хоч на край світу.

Тиждень промайнув непомітно. Святослава щиро раділа, а її мати хвилювалася.

На Петра зранку вони сіли за обід після церкви. Усе було готово для весілля. Раптом задзвонив телефон. Святослава відповіла на дзвінок.

Дівчина довго мовчала, а потім з блідим обличчям сказала:

– Мамо, весілля не буде. Христинка, дочка тітки Катерини, чекає від Андрія дитину. Як мені з цим жити тепер?

Після того, як на світ з’явилася дочка Андрія, він одружився з Христиною. Молодята перебралися в місто. Від тоді Святослава майже їх не бачила.

Вона працювала в школі, потім пішла викладати в університет. Одним словом, віддала свою любов чужим дітям. Про Андрія було заборонено згадувати,  а Святослава кожного року проводила липень в подорожах.

Цей рік був доволі складним, тому Святослава чекала на відпустку як ніколи. Цього року вона купила собі тур на 10 днів по святих місцях Європи.

Поруч з нею в автобусі сидів чоловік, трохи молодший від неї. Так вона познайомилася з Петром. У цю подорож чоловік відправився з нагоди свого ювілею. Він хотів відсвяткувати 35-річчя, відвідавши базиліку святого Петра в Ватикані.

Після поїздки Святослава й Петро повернулися іншими людьми. Вони спілкувалися і зрозуміли, що в них багато спільного. Пара вирішила більше не розлучатися. Липень і всі його свята знову стали приносити Святославі задоволення.

– Мабуть, цю зустріч їм послав святий Петро, – жартували Святослава й Петро.

А вам сподобалася ця історія кохання?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector