Ось вклала у вас всю душу, а ви. Одна краща другої. Та з дому вигнал...

Час прочитання: 3 хвилин(и)

– Мамо, не вигадуй, ти не будеш жити зі мною! — сказала я дуже строго.

– А я тебе хіба питаю? Ось вклала у вас всю душу, а ви. Одна краща другої. Та з дому вигнала, а ти інша навіть на свій поріг не підпускає. Хіба я для вас щось погане колись зробила?

– Мамо, тобто? Ти про що? Тебе наша Маша з дому вигнала? — запитала я.

– Маша наша мене за двері мого ж будинку виставила, бо до дому притягла свого коханця. Її, так би мовити, чоловік, не хоче з тещею жити, тому вона таке і зробила. А коли я кажу, аби вони пішли жити на орендовану квартиру, то відповіла мені так: — моя квартира, не твоя! Ти тут ніхто. Розумієш, її Володя з двома дітьми, а вона його до себе тягне.

– Як так склалося? Ти ж є офіційним власником квартири. Машка не має права так вчиняти. Ну добре, а її коханець, він же точно не на вулиці жив, ще й з двома дітьми.

– Ой доню, Маша розлучила гарну сім’ю, тому і законна дружина Володі вигнала його, а дітей у комплекті дала. Ось так тому і склалося.

– Так, мамо, зараз же їдемо до нас на квартиру, я хочу поговорити з сестрою.

– А який сенс, доню? Вона робить ремонт, а у моїй кімнаті діти житимуть.

Ми швидко приїхали до кварти мами. Я здивувалася, коли побачила велику машину на яку вантажили наші меблі, а командував усім парадом якийсь здоровань. Коли він нас помітив, то підійшов і сказав:

– Доброго дня! Чому не попередили про свій візит, мамо? Перед тим, як завітати у гості, обов’язково потрібно запитати чи можна прийти. Етикет!

– Доню, це нашої Маши чоловік — Володя. Бачиш який ввічливий, наче це не він до мене увірвався у життя, а я у його.

– Я перепрошую, Вово, ви ж не дитина і маєте добре вміти аналізувати ситуацію. Хіба не розумієте, що робите не правильно? — сказала я до нього.

– Про що це ти? Моя жінка мене з дому вигнала з дітьми, а куди мені тепер? Маша розлучила, от і в неї й житимемо.

– Тільки Маша винна? Справді? А Ви, Володимире спостерігали тільки? — почала сміятися я.

– Ваша Маша робила спеціально все, аби мене розлучити, тому і залишила свої речі у моїй квартирі. Ну от, тепер вона досягла свого, я розлучаюся. Діти мої без мами через неї залишилися і без дому. — дуже невдоволено сказав Володя.

Я ніколи не розмовляла з такими чоловіка, він був явно ганчір’ям і з ним нічого не вирішити. Тому, я підійшла до водія вантажівки, заплатила гроші та попросила все занести назад у квартиру.

Робітники все так і зробили, як я попросила. Щоправда, Володя почав істерику і сваритися з нами, але мені то що? Я знаю собі своє, адже квартира записана на маму, отже вона житиме в ній. А Маша, Маша також втрутилася у цю не приємну розмову:

– Ти яке маєш право псувати мої плани? Ти хто така взагалі тут? Ми з мамою про все вже домовилися, а ти що? Хочеш мені гірше зробити!

– Я не хочу, я не буду жити з тобою і з мамою твоєю! Ти ж мені брехала? Ти казала, що це тільки твоя квартира, а без неї ти мені геть не потрібна! Як мені тепер з дітьми? Куди я їх маю подіти? — почав плакати Володя.

Ну от, Володя забрав свої речі, дітей і пішов, а куди ми не знаємо. Сестра теж вибігла в істериці, а я з мамою почали наводити лад у квартирі. Минула година, Маша прийшла на підпитку ще й з пляшкою алкоголю в руках.

— Ви просто мені заздрите! Я через таких як ви не можу мати свою сім’ю! — сказала Маша і зайшла у свою кімнату.

Ех, сестро, краще б ти подякувала мені, що я тебе від такого «Аполлона» захистила.

Як думаєте, я правильно вчинила?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector