— Ой, все, вистачить! Як мені набридло це заміжжя!

Час прочитання: 2 хвилин(и)

Цікава історія про те як дівчині набридло заміжжя. Як же завершилась така розмова? Читаємо далі…

— Ой, все, вистачить! Як мені набридло це заміжжя! — Вона кинула виделку на стіл і з яскравою неприязню дивилася на Ігоря, який вже хвилин п’ятнадцять нудно розповідав їй, що якщо вона дружина, то вона і має робити жіночу роботу вдома. — Слухай, давай розлучимося, га?

Чоловік дивно подивився на жінку і промовив:

— Ти серйозно?

— Взагалі-то, з такими речами не жартують!  Я пропоную розлучитися. Але, розлучитися по-хорошому.

— Ух…Невже ти сама цього хочеш?  Дай п’ять!

— Ти чого? — розгубилася вона.

— Дай п’ять, кажу! Я ж і сам тобі хотів запропонувати те ж саме. Ну!..

Вона дала йому «п’ять» і навіть не здогадувалась, що він теж хотів розлучення.

— маринка,  я давно вже про це думаю. Але не знав як правильно тобі це сказати…Я не думав, що ти така просунута! Хочеш по-хорошому розійтись без тих сцен і скандалу.  А все це чому?

— Може, тому що нам ділити нічого?  Квартира орендована ж у нас!

— Ні, не тому! — впевнено сказав він. — Просто ми з тобою просунуті!

— А якби у нас була дитина, — раптом подумала вона, — то з ким вона лишилась?

— Син чи дочка?

— Хіба не все одно? — нервово відповіла жінка.

— Був би син, залишився б зі мною.

— Це чому? — сказала обуреним голосом.

— Ну не дочку ж мені брати собі, — сказав він розгублено.

— Ні! Діти мають бути біля мами!

— Твоя правда. Добре, що у твої 23 ти ще дитини не маєш.

—  Ну добре. Ми ж розлучаємося… А ти чим будеш займатися, коли мене не буде поруч?

— А ти?

— Я перша запитала.

— Почну нарешті ходити в спортзал!

— Хмм, ти ж і так туди ходиш щотижня.

— То буде частіше! Проблему знайшла мені. А ти?

— Та вчитися буду, а що мені ще робити.

— Ти і так вчишся в універі.

— Буду ще щось вивчати тоді. А в гості до мене будеш приходити?

— А ти мені дозволиш?

— Так ми ж розлучаємося по-хорошому.

— Точно! — Ми ж розлучаємося по-доброму! То які у тебе плани на вечір?

— Як які плани. Ми ж мали… з тобою… разом… обирати меблі у спальню. Ой я забула немає вже «нас».

— Слухай! А може, розходитися поки не будемо? У нас ще так багато спільних планів.

— Ну, давай… Але нікому не говоритимемо, що хотіли розійтись.

— Звісно. давай хутчіше збирайся, ми запізнюємось.

Після такого діалогу пара зібралась до друзів у гості. Там вони дивились один одному у вічі, ніби закохані вперше. А ввечері вони помирились! Надіємось, у них все чудово.

Чи робили Ви якісь вчинки на емоціях? 

 

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector