З сином гуляти пішов чоловік. Я вийшла в магазин і побачила, що вони...

Час прочитання: 3 хвилин(и)

Моя родина не велика, проте я маю двох рідних дядьків: мамин брат і у батька теж рідний брат є, а ще я маю свого рідного брата.

Одним словом, ми дружно живемо. Ніколи не виникало якихось конфліктів, бо вважали, що ми маємо триматися разом — завжди.

Як не дивно, але з поділом майна у нас все завжди було нормально та, як мені здається, правильно. Тобто, майно переходить тому, хто на старості років забрав батьків до себе.

Минули роки і я вийшла заміж. Як кажуть — пішла в невістки.

Жили ми у квартирі з чоловіком та його мамою.

У мого Юрка — чоловіка, є рідний брат, який теж одружився, але взяв квартиру на виплату і живе там зі своєю сім’єю.

Юра казав, що батьки гасили кредити замість брата два чи три рази точно, а скільки вони їм допомагали з ремонтом, то й взагалі не перерахувати.

Якось на сімейному святі брат Юри заявив, що після того, як не стане батьків — квартира ділитиметься на дві сім’ї: тобто на його і на Юркову.

Те, як і де ми житимемо з чоловіком його взагалі не турбує, а от гроші — це його цікавить.

І що я маю казати йому, коли я взагалі з іншого міста?

Ми прописали сина у квартирі, а я прописана у батьківському домі.

Після тієї розмови з братом, Юра наполягав на тому, аби і мене прописали в квартирі мами. І з цього моменту розпочалася справжня історія для серіалів.

Усі налетіли на мене…

Мені було боляче чути, коли Юркові родичі казали, що я одружилася з ним тільки для того, аби отримати прописку та загребти у свої руки квартиру.

Звісно, чоловік мене захищав і взагалі ми все переводили у жарт, та якби ми знали, що буде далі…

Минуло декілька тижнів і мій чоловік взагалі змінився.

Тепер він не заступається, а навпаки почав гримати на мене:

— Ти чому так рано переїхала жити до мене? Чому ти була не проти того, аби жити з моєю матір’ю?

І так щодня. Мій ранок вже не починався з ніжних слів, а навпаки — він дивився на мене, як на ворога.

А ось це на днях, мій чоловік наполіг на тому, що піде гуляти з сином сам, а я повинна була приготувати обід і прибрати.

Звісно, я не відмовилася, чоловік хоче побути з сином — це ж прекрасно.

Як тільки я вибігла в магазин купити продукти, то побачила, що мій Юра з сином та своїм братом сідають у таксі. Я запитала куди це вони, а  у відповідь від брата отримала:

— Їдемо з’ясовувати, чий це син!

У моїй голові роїлися різні думки.. та до такого навіть я, жінка з м’яким характером не могла додуматися.

Ясна річ, що тест підтвердив 100% батьківство Юри, а братові було дуже-дуже прикро з цієї причини, він аж наполіг на тому, аби зробили тест повторно.

Я довго не зволікала та подала на розлучення.

Так, мій син проживе без таких родичів!

Для чого йому люди, які сумнівалися у чесності його матері?

Зараз я живу зі своїми батьками, а Юра…

А що він?

Він час від часу телефонує, але за місяць жодного разу не приїхав, аби побачитися з сином, або попросити вибачення у мене.

Мої батьки кажуть, що мені все ж варто повернутися до Юри і далі жити з ним, аби дитина знала свого батька.

Як би ви вчинили на моєму місці?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector