Я прийшла додому раніше і почула знайомий голос: “Мені потрібно, щоб...

Час прочитання: 2 хвилин(и)

Я не повірила своїм очам – батько сидів на ліжку, а мати збирала речі. “Мама нікуди не їде!” – сказала я в наказовій формі татові!

Своє дитинство я пригадую не надто яскравим та казковим, бо я постійно бачила сварки батьків і мене це  дуже непокоїло. Батько завжди був строгим, а мама постійно терпіла, проте також могла і крикнути, і рознервуватись.

Річ у тім, що мої батьки почали дуже рано. В університеті вони зустрічались і склались обставини, що мама завагітніла мною. Тато дуже очікував на сина, тому одразу був незадоволеним тим, що першою народиться донька. Проте потім народився мій братик і батько вже по-іншому реагував на мене.

Мій тато завжди важко працював, був будівельником і часом мав «халтуру». Вдома його майже не було і нашим вихованням повноцінно займалась лише мама. Тато заробляв нормальні гроші, проте був досить скупим, тому мама благала його купити мені новий одяг чи взуття.

Зараз я розумію маму, бо вже сама виховую малюка. Тепер я знаю, як це важко недосипати вночі і тримати руку на пульсі, проте тепер я хоча б побачила як же важко було моїй мамі з нами обома.

До речі, я згадала, що батько ніколи не допомагав мамі ні по дому, ні по господарству, тобто вона робила усе сама самісінька! Уявіть, що у нас є і город, і сад, і тварини — мама старалась все тримати у порядку та чистоті.

Коли підріс мій брат і я пішла за невістку, то мамі було ще важче. Адже мій брат Андрій став такий як батько і відтепер вона обслуговувала їх обох. Я підбадьорювала маму і казали їй, щоб вона розлучилась з батьком. Я хотіла їй кращого життя.

Згодом у моєї мами почали бути проблеми зі здоров’ям. Її направили на обстеження і виявилось, що у неї рак… Нашому здивуванню не було меж, проте ми не могли нічого вдіяти. Батько в той момент не підтримав матір, а просто вигнав. Так вони і розлучились.

Я розуміла, що маму треба забирати до себе і добре, що мій чоловік був не проти. Ми лікували маму у найкращій клініці столиці, проте справи, на жаль, не покращувались. Батько в той час знайшов собі нову жінку і привів її до хати! Я була обурена, проте це був його свідомий вибір.

Одного дня я почула з вітальні фразу, яка перевернула моє уявлення про сім’ю: ”Мені потрібно, щоб ти повернулася. Будинок занепадає, сад теж”. Це було слова мого батька до матері. Я не повірила своїм очам – батько сидів на ліжку, а мати збирала речі. “Мама нікуди не їде!” – сказала я в наказовій формі татові!

Я не думала, що мама погодиться, але вона таки повернулась. Мамі не краще! Вона знову догоджає батькові і робить усе лише для нього. Мені прикро за матір, але вона по-іншому вчинити не може… Серце у неї добре.

Чи вважаєте Ви, що жінка має робити усі хатні справи сама? 

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector