Нас з чоловіком не покликали на хрестини онука. Для дочки тепер існу...

Час прочитання: 2 хвилин(и)

У нас з чоловіком народися онук. Ми стали дідусем і бабусею.До хрестин ми готувалися, придбали дорогі подарунки. Та на це свято нас не запросили. Я переконана, що дочка так вчинила через свого чоловіка. Адже зять старається зіпсувати наші відносини.

Хрестини взимку, про що потрібно пам'ятати при створенні наряду? - We Love Born2be

Ми постаралися, щоб наша Улянка мала все. У нас родина не заможна, але для дочки грошей не жаліли.Та й увагою вона не була обділена. Але зараз вона подорослішала і не згадує про нас.

Щоб дочка могла ходити на різні шкільні гуртки, а потім отримала гідну вищу освіту, ми з чоловіком намагалися економити. Потім ми подбали, щоб у дочки було своє житло і якесь придане на майбутнє. Купили їй квартиру.

У свої 27 Уляна зустріла Сергія. У неї й раніше були чоловіки, але їхні стосунки не закінчилися нічим серйозним. Та цього разу все було по-іншому. Дочка одразу вийшла заміж. Зять нам одразу не сподобався. Він бідний сільський хлопець без вищої освіти. Та це не так важливо. У нього не було постійного місця праці і сам він був дуже закритим. Не такого чоловіка ми уявляли поруч з нашою дочкою.

Ми намагалися поговорити з дочкою. Пробували переконати ще раз добряче все обдумати і не спішити. Та вона не хотіла нічого слухати. Сергій переїхав в її квартиру і вони почали жити разом. Та він не міг забезпечити свою сім’ю і ми з чоловіком неодноразово давали молодятам гроші та продукти.

Та ми оплатили їхнє весілля (свекри вклали лише малу частину коштів). Потім мій чоловік допоміг зятеві знайти нормальну роботу, щоб він міг подбати про нашу дочку.

Та за це нам ніхто не сказав жодних слів подяки. З часом вони стали самостійними, більше не просили у нас допомоги, а ми з батьком почали відкладати гроші на пенсію. Тоді й почалися незрозумілі претензії. Вони казали, що ми були проти Сергія не бажала щастя для своєї дочки. А зараз взагалі живемо самі по собі і ніяк їх не підтримуємо.

Ми надіялися, що це тимчасово. Та після того, як дочка не запросила нас на хрестини до внука, стало зрозуміло, що це не жарти.

Дочка слухає лише свого чоловіка. Все робить так, як він скаже. Нам з чоловіком прикро, що наша дочка не цінує нічого того, що ми для неї зробили.

Та мені здається, що я знаю причину такої поведінки. Квартира донька зараз на мені. Вона там просто прописана, а зятя прописати ми не захотіли. Я перепишу цю квартиру на дочку, але ще не зараз.

Я думаю, що ми достатньо постаралися для нашого зятя, тому прописувати в квартирі не хочу. Він і так прийшов на все готове, тому я не допущу, щоб він мав можливість відсудити половину квартири при розлученні. Та як нам налагодити спілкування з Уляною я не знаю. Я хочу підтримувати з нею зв’язок і бачитися зі своїм онуком. Та мабуть, цього не станеться, поки Сергія не буде приписаний в квартирі.

Як би ви вчинили в такій ситуації?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector