Найдобріша казка в світі про те як діти обирають собі батьків

Час прочитання: 3 хвилин(и)

— Мама, ну, будь ласка, розкажи мою найулюбленішу казку.

— Артур, тобі вже виповнилося 14 і ти став вищий за мене зростом. Ну навіщо тобі потрібна казка?

— Ну розкажи. Я хочу її запам’ятати, щоб в майбутньому розповісти своїм дітям.

— Гаразд, слухай.

Тепер я переповідаю цю казку Вам і запевняю, що це найдобріша казка у світі.  

Десь дуже далеко і високо на невеликій перині хмаринок сиділи маленькі дітлахи. Усі вони були різні й несхожі один на одного. Серед них були блондини і брюнети, хлопчики й дівчатка. Вони були різними за вагою, за кольором обличчя, тобто усі різні.

Щодня у них були свої улюблені ігри: вони дивилися мультики, їли найсмачніші небесні солодощі, а також стрибали з однієї хмаринки на іншу.

Деколи на екрані великого телевізора з’являлась реклама їхніх ймовірних батьків, де і демонстрували знімки мам і татів, а також давали коротку інформацію.

Наприклад, ось так:

«Хочемо познайомити Вас з Дженні та Джоном, які проживають в штаті Флорида, США.

Дженні виповнилося 26 років і вона отримала ступінь бакалавра з історії. Дівчина дуже розумна і любить готувати, а також захоплюється спортом. Її найулюбленіший фільм — «Жінка кішка», а ще їй подобаються вірші.

Джону теж 26 років і він працює тренером в шкільній команді з футболу. Він дуже добрий чоловік і не любить сидіти на одному місці. Пара разом із часів школи. Вони хочуть хлопчика, але будуть радіти і активній дівчинці.

Якщо у Вас бевкає серце, то просимо пройти на рожеву хмарку через пів години».

 

Були немовлята, у яких стукало серце одразу і вони відразу ж відправлялися на рожеву хмаринку, де на них чекав невидимий володар крил.

Малюки підписували спеціальний договір, який засвідчував, що вони самостійно зробили вибір батьків. Потім Невидимий цілував немовлят і вирушав на Землю до тих людей, яких вибрав…І так кожен день… Проте не усі малюки одразу обирали собі батьків.

Про одного з таких немовлят я і хочу розповісти. На одній з хмаринок сидів Ведмедик (так його там назвали). Він мав зелені очка та неймовірне гарне личко. Він дуже хотів з’явитися на світ і з завмиранням серця переглядав кожну рекламу з новими батьками. Він довго дивився на своїх ймовірних батьків, але його серце так і не починало битись швидше.

Одного разу Невидимий підійшов до хлопчика Ведмедика і поцікавився: «Ну, ось що тобі не подобається? Такі хороші батьки з’являються останнім часом, а ти все сидиш».

«Вони всі дуже хороші, але ніяк не мої. Серце то мовчить», — відповів малюк.

Одного разу, малюк почав фантазувати про свою сім’ю, закривши очі подумав як його мама буде кликати: «Карліто, вистачить ховатися, пішли вечеряти».

Малюк закрив очі і почув рекламу. Малюк глянув на екран і почав прислухатися.

«Це Роман і його дружина Ксенія. Чоловікові 26 років, він блондин з нордичним характером. Закінчив юридичний факультет і працювати юристом. Любить екстремальні розваги. Ксенії 24 роки, працює адвокатом. Вельми навіжена натура, абсолютно не любить роботу по дому. Віддається мріям і любить слухати важку рок музику. Вони разом вже 5 років. За цей час встигли завести собаку. Вперше задумалися про дитинку тільки сьогодні. Дівчина хотіла б красивого малюка, а Рома просто хоче дитину. Живуть в невеликій однокімнатній квартирі».

Ведмедик швидко попрямував до рожевої хмаринки зі словами:«Мої! Вони точно мої! Швидше. Відправ мене до них. Де тут підпис ставити?». 

Невидимий відповів посмішкою і запитав: «Це ж не те, що ти так чекав. Можливо, варто ще почекати?»

«Ні, ні за що! Це мої батьки. Я не в змозі пояснити, які емоції я зараз відчуваю, але вони точно мої Мати і Батько. Вони мене сильно чекають, так що посилай мене скоріше, а то мені здається, що мама не дуже любить очікування. Що ж відбувається зі мною? Я ніколи ще не був таким щасливим».

Невидимий уклав малюка в обійми і вимовив:

«Це любов. Вона або є або зовсім немає».

Після цього Невидимий поцілував малюка, дав йому необхідні документи на підпис і відправив його на Землю.

В цей час на Землі жінка несподівано підійшла до свого чоловіка і сказала:

«Рома, здається, я вагітна. Не знаю чому, але я думаю, що у нас буде хлопчик. Ведмедик»…

Як Вам така історія? 

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector