На роботі я зміг досить добре підняти грошей. Зібрав близько півміль...

Час прочитання: 2 хвилин(и)

Зараз мені 30 років і моє життя дуже змінилося за останні 6 років.

Коли мені було 24 розгорнулася історія, про яку я хочу вам розповісти.

Так ось.. я не люблю хизуватися здобутками, адже на престижну роботу мене влаштував мій батько, а точніше його хороший друг.

Дійсно, аби не це знайомство, я б не зміг влаштуватися туди.

Та все ж, мене оцінили, як хорошого працівника, адже я обожнюю розвиватися і постійно вивчати щось нове.

Я пропрацював всього 6 місяців, а вже зумів добре заробити. Якщо пів мільйона для вас малі гроші за такий термін, то для мене це була розкіш, адже до того я таких грошей навіть у руках не тримав.

Так, я дуже економив і ніколи не дозволяв собі нічого зайвого, бо знав, що гроші — можна витрачати тільки з користю.

Далі все закрутилося так, що я й закохався. Вона, звісно, менша від мене.. була ще студенткою…

Усе було так казково і дуже швидко, а для мене, людини, яка взагалі не звикла до відносин, то це був справжній феєрверк емоцій.

Розумів, що все йде до того, що скоро ми одружимося, адже я любив, щиро кохав її і вже був готовий робити пропозицію.

Все миттєво пішло до низу після того, як мама моєї коханої, дуже захворіла.

Я дав гроші на лікування, а їх туди пішло чимало, адже медицина зараз дуже не дешева.

Одним словом, я дав на лікування майбутньої тещі близько 25 000 гривень.

Мені було тепло від думки, що я зумів допомогти людям, які для мене зуміли стати рідними.

Минуло всього 5 днів і моя Світлана знову плакала. Казала, що грошей на лікування знову нема.

А я, хіба зумів то просто так переживати?

Звісно, я дав ще грошей, цього разу 28 000 тисяч.

Ви б бачили цей вогонь з очей Світлани, коли вона отримала таку суму. Вона відразу обійняла мене, почала цілувати і, як мені здалося, щиро дякувала.

Потім ми ще гуляли двічі. І останній раз я її побачив тоді, коли сказав їй, що більше не маю грошей на лікування її мами, яку я, до речі, ніколи не бачив.

От просто вона десь випарувалася. Я під’їжджав до її дому, телефонував, писав — нуль!

Зникла, чи кудись переїхала — не знаю.

Факт залишається фактом — вона просто мене використала, а без грошей я їй не потрібен, чи як виходить?

Згодом, я побачив біля метро нашу спільну подругу. Вирішив розпитати про Світлану і її маму.

З’ясувалося, що Світлана встигла відпочити на Мальдівах, а її мама ніколи серйозно не хворіла.

Короче, мене розвели на гроші.

Повернути назад їх ніяк не вийде, я знаю це.

Все одно, прикро, що є люди, які користуються добротою. Наступного разу я вже нікому не повірю на слово.

І де таких ідіотів шукати, як я? Ніхто, мабуть, на таке не повівся б, а мені було 24 і я повівся.

А ви вірите людям?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector