Моя мама зовсім байдужа до мого синочка, абсолютно не вважає, що вон...

Час прочитання: 2 хвилин(и)

Чи є серед вас такі, хто не хоче проводити час зі своїми онуками? Мені цікава ваша думка.

Коли я тільки народилася, то у моєї мами був складний період. Вона тоді ще навчалася, а за мною доглядали по черзі бабусі. Лише коли мені виповнилося три роки моя мама нарешті усвідомила, що у неї є дочка. Доти ми бачилися лише на вихідних. Інколи я проводила в бабусі місяць-півтора.

При цьому всьому, бабусі і дідусі також ходили на роботу. Вони працювали позмінно і складали свій графік так, щоб хтось міг залишатися зі мною. Адже молодим батькам потрібна допомога.

Я добре запам’ятала, як мій дідусь після нічної зміни сидів зі мною. Він не міг дозволити собі піти спати. Ми з ним гралися, він мене годував і розказував різні історії. Та бувало, що його організм не витримував такого навантаження і очі заплющувалися. Але тоді я різними способами намагалася його розбудити. Бувало, що він отримував від мене ложкою по чолі. Лише зараз я розумію як їм було

Через деякий час мої батьки розлучилися. На той момент я вже була трохи старшою. Мама знову почала мене залишати на бабусь. Вона не переймалася чи мене там нагодують і навіть не думала залишати якісь кошти на харчі. Тоді її турбувало лише особисте життя. А коли вона мене забирала додому, то надіялася отримати якийсь гостинець від бабусі.

Зараз я не можу зрозуміти, чому моя мама, будучи тепер такою ж бабусею, зовсім не хоче втручатися в  життя свого онука. Вона не навідувала мене навіть у пологовому!

Молода мама з радістю обіймає довгоочікуваного новонародженого малюка і  розуміє, що це не її син

Вона ставиться до мого сина нейтрально і не проявляє лишніх емоцій. Так, можливо вона любить його, але це не зрівняти з тією любов’ю, яку давали мені і зараз дають своєму правнуку мої дідусі та бабусі.

Та одного разу мама сказала таку річ, яка мене здивувала. Тоді мій син ще був немовлям. Я запитала:

– Він такий милий, правда?

Відповідь була очевидною. Принаймні для мене. Адже це мій синочок і така ж рідна кров моєї матері. Та ось що вона мені сказала:

– Звичайнісінька дитина.

Я не можу зрозуміти таку відповідь і хотіла б зрозуміти чому моя мама так поводиться.

Можливо, жінки, які теж стали бабусями, зможуть мені щось пояснити?

Бо інколи мені здається, що моя мама не вміє любити… Важко сказати, чи любила вона мене. Можливо, ні. Тоді не дивно, що й до онука вона так ставиться…

А що ви думаєте стосовно цього? Пишіть в коментарях.

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector