У свої 24 мій син вирішив, що хоче одружитися. Я думала, що він не з...

Час прочитання: 3 хвилин(и)

У свої 24 мій син вирішив, що хоче одружитися. Це було неочікувано. Я взагалі думала, що він не зможе знайти собі наречену. Син — вибагливий і прискіпливий до кожної дрібниці. Його не цікавили будь-які дівчата, він прагнув натрапити на ту саму, одну-єдину. Знаючи вимоги і вподобання свого сина, я і не сподівалася, що так швидко він зможе привести ідеальну дівчину.

Та я помилилася, бо й сина не впізнати останнім часом. Він виріс і перестав проводити багато часу вдома. Кілька місяців він не признавався, що у нього є дівчина. Та на цьому не кінець. Він прийняв рішення, що потрібно нас познайомити. Одного вечора він запросив мене в кафе без будь-яких причин і пояснень. Коли я прийшла в це місце, то побачила, що він не сам. Поруч сиділа красива дівчина. Мені вона здалася вихованою і делікатною.

Пройшло вже три місяці з моменту, коли вони одружилися. Зараз невістка почуває себе господинею у моєму домі. Мало того, що мені це не подобається, так вона ще й вважає, що я маю їй прислуговувати. Так як у її сім’ї є свої правила та традиції, то й я повинна їх дотримуватися. Пригадую, що за моєї молодості так не було прийнято. А сучасна молодь робить те, що забажає.

Готувати невістка не хоче, а мої сніданки — не такі. Я змушена кожного дня зранку прокидатися і готувати їм вівсянку і не абияку, а з бананами і сухофруктами. Та це тільки початок. Адже вранці, поки молоді сплять, я маю встигнути й вологе прибирання зробити. Попри це все, вони хочуть, щоб я привела в порядок свою зачіску, змінила одяг і перестала ходити в халаті. Бо я маю стати сучасною і модною мамою.

Незважаючи на це все, сваритися із невісткою я не хочу, щоб не зіпсувати стосунки з сином. Однак, підкорятися молодій невістці у власному домі я теж не маю бажання. Я виховувала сина так, що наші стосунки завжди залишалися відкритими і довірливими, панували свої звичаї і нікому не потрібно було здаватися кращими, ніж вони є. Тому змиритися із забаганками невістки мені не легко. Так, у сина з’явилася дружина, але квартира все ж це моя власність.

Можна жити окремо від молодих, але мені цього не хочеться. Адже краще бути поруч з дітьми, а потім з внуками. Життя набуває більшого сенсу, коли ти відчуваєш, що хтось тебе потребує. Зрештою, прогнати їх я не наважуся. Наше житло досить просторе, місця вистачає, а в сина з невісткою окрема кімната. Може спробувати відверто поговорити і розповісти що мені не подобається? Адже я добре ставлюся до них і заслуговую такого ж відношення.

До слова, невістка добре ладнає зі своєю матір’ю, яка також прихильна до мого сина. Але коли вона гостювала у нас, то дівчина продовжувала вказувати що і як мені робити. Навіть власної матері не посоромилася. Хоча вона і не звернула на це жодної уваги. Мабуть, командувати — це в них сімейне.

Я бачу теж, що моєму синові не дуже подобається така поведінка його дружини, але він не хоче з нею сперечатися через це. Вона для нього важливіше, ніж я. Він любить її сильніше, ніж мене. А раніше було зовсім все по-іншому. Як же бути мені, щоб в першу чергу не образити свою дитину? Але щоб дати зрозуміти, що я теж людина і зі мною потрібно рахуватися теж.

Мій син також не задоволений тим, як дружина поводиться. Але її образити він боїться більше, ніж мене, тому нічого не каже. Дружина для нього на першому місці, а колись він любив свою матір більше всіх на світі. Що мені робити, щоб і сина не засмучувати, але й самій не терпіти такого ставлення?

Як вчинити в такій ситуації? Пишіть свої поради в коментарях.

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: