Є така любов, яка помітно відрізняється від інших.
Це особливе почуття, коли ви відчуваєте любов до себе, коли вам так і кортить бути простим та справжнім, коли усі маски знято.
Та це не та любов, від якої голова йде обертом і ти більше нічого взагалі не помічаєш.
Це те, що навпаки спонукає бачите все і всіх. Тобто, ви стаєте значно обачнішими, спокійнішим та прихильним до тих, хто піклується про вас.
А ще, це почуття по-особливому окриляє. Хочеться більше працювати, створювати щось нове та надихати інших.
Вам не кортить кричати на весь голос про те, що ви кохаєте, а навпаки… вам хочеться заховати це, не показувати, бо бережете і не хочете піддавати осуду, чи іншій оцінці. Ви бережете це.
А коли ж такі почуття виникають?
Тільки тоді, коли партнер готовий сприймати вас справжньою. Без косметики, дорогого одягу та прикрас.
Заплаканою і з непомитою головою. З посмішкою і шаленим настроєм.
Саме ця любов і є справжньою, бо ви не граєте ролей.
Ми так створені. Нам хочеться природної справжності.
А що для вас є любов’ю?
Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!
