Мені вже минуло п’ятдесят. Я не погано стою на ногах: невеличк...

Час прочитання: 2 хвилин(и)

Мені вже за 50. Маю невеликий бізнес, квартиру, машину. Усе складалося непогано. Проте не вистачало близької людини. Син виріс, одружився, переїхав, а чоловік давно помер. Вечорами я лиш мрію про сімейне тепло.

Якось я гуляла зі своїм песиком Кеном у парку. Вирішила відпочити на лавочці. З іншого краю там вже сидів з вигляду пристойний чоловік. Якийсь час ми вдвох мовчали, а потім він сказав:

– Сьогодні так сонячно. Одна насолода гуляти.

Я вирішила підтримати розмову:

– Так, скоро нарешті прийде літо.

– Ви часто гуляєте у цьому парку?

– Щодня, треба ж Кена вигулювати.

– “Кен”? Яке цікаве ім’я.

– Онучка назвала.

– То ви вже бабуся? Ніколи б не подумав. Прекрасно виглядаєте. Мене звати Іван Андрійович. Можна просто Іван. Чи можу я вас запросити на каву?

– Мене звати Марія Василівна, можна просто Марія. Дякую, з задоволенням.

Так і почався мій роман з Іваном Андрійовичем. Він був бізнесменом, тому спільних тем у нас було досить багато. З дружиною розійшовся, донька вже доросла. Я вважала, що наша зустріч це подарунок долі. Проте, як виявилося далі, це були лиш мої марні надії.

Ми люди дорослі і тому стосунки наші розвивалися досить швидко. Я вирішила познайомити Івана Андрійовича з сином. Якби мені хтось міг сказати чим закінчиться ця зустріч…

Орест із радістю погодився приїхати. Я зготувала смачну пишну вечерю аби чоловіки наїлися і добре провели час. Іван Андрійович і Орест швидко знайшли спільну мову. Вони багато говорили і майже нічого не їли. Під кінець вечора я помітила, що син став дуже серйозним. Наостанок він прошепотів мені на вухо:

– Приїду ввечері в понеділок. Є важлива розмова.

Я з нетерпінням чекала нашою зустрічі. Мені було цікаво, що думає син про Івана Андрійовича.

Орест зайшов у квартиру, сів за стіл і відкрив ноутбук. Виявляється син на роботі попросив службу безпеки перевірити Івана Андрійовича. Працює Орест програмістом у серйозній організації і має непогані зв’язки.

Виявилося, що Іван Андрійович має безліч заборгованостей по кредитах, величезний борг по аліментах і, мало того, знаходиться у розшуку за фінансові махінації.

Я була в шоці. Невже цей шахрай просто хотів виманити у мене гроші?

Дякую долі, що у мене є такий син, який завжди убереже мене від небезпеки. Ось яким буває оманливе перше враження.

А як вам ця історія?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector