Коли твій колишній повертається – закрий двері наглухо!

Час прочитання: 2 хвилин(и)

Для багатьох з нас знайома ситуація, коли ми переживаємо розрив, але минає час і людина намагається відновити стосунки. Чи нормально це, чи варто йти на цей ризик? Давайте поміркуємо.

Усі люди в нашому житті виконують певну місію. Якщо місія завершена, то обставини складаються так, що ваші шляхи розходяться. Це природньо і цьому процесові не варто суперечити. Так, часто залишається певна прив’язаність, нам важко звикнути до самотності і до того, що людина більше не братиме участі у нашому житті. В таких випадках деякі намагаються знову увірватись в наше життя, обіцяють змінитись та присягаються, що усвідомили власні помилки.

Дуже часто подібні промови та обіцянки на нас діють, адже ми згадуємо усі позитивні моменти, емоції та почуття, які вирували на початку стосунків. Нам здається, що якщо ми відчинимо ці двері ще раз, то переживемо все це знову і у нас з’явиться шанс цього разу зробити все по-іншому, вберегти стосунки від провалу.

Так, виглядає дійсно обнадійливо. Але працює це зовсім не так. Ми просто повторимо попередній сценарій. Це перетвориться на циклічність і буде повторюватись доти, доки ми не зрозуміємо, що цей союз — приречений. Всесвіт дав нам можливість почерпнути з нього весь необхідний досвід і час рухатись далі. Сподіватись на інший фінал не варто, це лише марна витрата нервів, часу та енергії. Краще всі ці ресурси спрямувати на пропрацювання висновків, роботу над собою.

Не дозволяйте колишнім повертатись у ваше життя, адже це  стане перепоною у здобутті істинного щастя, яке призначене вам долею. Це розіб’є вам серце, навіть не сумнівайтесь.

Коли людина з минулого знову з’являється на вашому порозі — це своєрідний іспит. Якщо ви його складаєте, то можете пройти на наступний рівень. Це визначає вашу готовність до нового, до змін у житті. Чим довше ви будете прив’язувати себе до минулого, тим довше ви будете стояти на місці і просто страждатимете.

Так, усе нове та невідоме — це завжди хвилююче та страшно. Нам здається, що комфортніше залишатись там, де все таке знайоме та рідне. І байдуже, що це змушує нас весь час потерпати та страждати, ми ж вже звикли до цього. А раптом далі на нас чекає щось гірше? Ні, краще вже тоді залишатись тут, — думаємо ми. Але це так не працює. Страх невідомого — це той поріг, який ми зобов’язані переступити, щоб стати вільними та щасливими.

Тож якщо ваші колишні повертаються, то варто міцно закрити двері та не відчиняти. Не дозволяйте собі зробити крок назад. Відпустіть людину та дозвольте собі стати вільними, чистими та готовими до нового і справжнього кохання.

А у вас був досвід возз’єднання з колишніми? 

 

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: