Ми звикли чогось постійно чекати і навіть готові чекати надзвичайно довго.
Ми прораховуємо все до найменших деталей і відзначаємо потрібні моменти в календарі.
Звісно, що різне буває і залежно від обставин все відбувається.
Та тільки це настає, ми можемо і відмовитися від цього.
Скажемо просто: дякую, але мені більше цього не треба.
Ми, такі люди. Чогось дуже-дуже чекаємо, а потім просто перепалили — і все.
На жаль, але таке буває.
Ні, це зовсім не підсвідомий чи свідомий вплив на людину, ні.
Не потрібно думати, що таким чином ми починаємо підіймати собі свою самооцінку.
І що з того, що тепер та людина готова до відносин?Невже люди не розуміють, що чекати вічно — просто не можливо.
Чому літаки можуть летіти, потяги від’їжджати, а ми що, маємо бути прикутими?
Так, ми можемо розуміти, що таким чином зробили боляче тій людині, але скільки ж часу страждали ми…
Якось у мене запитала подруга:
-Ти ж мріяла про нього, про його обійми цілих два роки. А зараз що?
-У мрій теж є термін придатності — відповіла я.
Моє очікування стало моєю поганою звичкою, тому я викорінила її і взагалі безболісно.
Мені часом хочеться прокричати:
-Чому ми готові так довго чекати?
Чому? Для чого?
Невже ви настільки невпевнені у собі?
Ніщо не вічне…. а любов тим більше.
Ніколи не чекайте на любов, бо потім просто втомитеся.
А ви погоджуєтеся з цією думкою?
Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!