Дякую, вже не треба

Час прочитання: < 1 хвилина

Ми звикли чогось постійно чекати і навіть готові чекати надзвичайно довго.

Ми прораховуємо все до найменших деталей і відзначаємо потрібні моменти в календарі.

Звісно, що різне буває і залежно від обставин все відбувається.

Та тільки це настає, ми можемо і відмовитися від цього.

Скажемо просто: дякую, але мені більше цього не треба.

Ми, такі люди. Чогось дуже-дуже чекаємо, а потім просто перепалили — і все.

На жаль, але таке буває.

Ні, це зовсім не підсвідомий чи свідомий вплив на людину, ні.

Не потрібно думати, що таким чином ми починаємо підіймати собі свою самооцінку.

І що з того, що тепер та людина готова до відносин?Невже люди не розуміють, що чекати вічно — просто не можливо.

Чому літаки можуть летіти, потяги від’їжджати, а ми що, маємо бути прикутими?

Так, ми можемо розуміти, що таким чином зробили боляче тій людині, але скільки ж часу страждали ми…

Якось у мене запитала подруга:

-Ти ж мріяла про нього, про його обійми цілих два роки. А зараз що?

-У мрій теж є термін придатності — відповіла я.

Моє очікування стало моєю поганою звичкою, тому я викорінила її і взагалі безболісно.

Мені часом хочеться прокричати:

-Чому ми готові так довго чекати?

Чому? Для чого?

Невже ви настільки невпевнені у собі?

Ніщо не вічне…. а любов тим більше.

Ніколи не чекайте на любов, бо потім просто втомитеся.

А ви погоджуєтеся з цією думкою?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector