Двері Марина відкрила своїм ключем. Це жінкам, коли їх покидає чолов...

Час прочитання: 2 хвилин(и)

Це був звичайний весняний ранок. У двері подзвонили. Віктор пішов аби відкрити і ледь не зомлів. На порозі стояла його дружина Марина.

Він не бачив цю жінку 2 роки, а тепер вона тут – перед ним.

Марина було охайно і модно вбрана. На голові зав’язана шовкова хустина. У рука валіза. Вигляд у жінки був неймовірний.

– Можна зайти? – спитала вона і посміхнулася. Віктор стояв непорушно мов закам’янів. У передпокій вийшла мама Марини, а потім вибігла донечка. Маленька принцеса подивилася на гостю і, не впізнавши в ній власну матір, побігла далі.

Нарешті Віктор заговорив:

– Навіщо ти приїхала?

– Я повернулася додому – усе ще посміхаючись промовила Марина.

Чоловік тут же згадав події того злополучного дня два роки тому.

Увечері він, як завжди, повернувся з роботи. З порога покликав дружину і доньку. Маленька прибігла до батька. А от замість дружини з кімнати вийшла теща.

– Вікторе, привіт, Маринки ще не має. Вона попросила мене посидіти з онучкою. Я дзвонила, не бере. Може ти знаєш де вона є?

Чоловік здивувався. Вирішив набрати дружину: поза зоною.

Віктор зайшов у їх з Мариною подружню спальню і побачив якийсь папірець наклеєний на телевізор. Це був лист від дружини:

“Привіт, Вікторе.

Я не знаю як правильно почати цей лист. Але ти маєш знати правду. Я тебе більше не кохаю. Мені здавалося, що наш шлюб врятує дитина. Але це не так. Я дійсно намагалася зберегти нашу сімю. Проте все марно. Мені вже набридло удавати з себе щасливу дружину. Це не так.

Справа не в тобі. Я знаю, що ти дуже любиш мене і доньку. Та немає в мене більше сил симулювати своє кохання.

Сподіваюсь ти зможеш зрозуміти і пробачити.

З донькою допоможе моя мама. Будь ласка, скажи їй про мій від’їзд м’яко. У не слабке серце.

Вдячна тобі за все.

Марина”

Чоловік не міг стримати сліз. Він любив її, цінував, носив на руках. За що?

Віктор зрозумів – тепер він сам.

Ці два роки, поки не було Марини, для нього стали справжнім випробуванням. Теща допомагала, як могла. Віктор неймовірно цінував цю підтримку.

І тепер Марина повернулася до них. Навіщо?

Вона вже чужа. Для всіх.

Єдине, що тішило Віктора – відчуття свободи. Його дружина стоїть тут, а у душі пустота. Він вже давно не кохає її.

А як вам ця історія?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector