Думка про Олега ніколи не давала спокою. Якщо вони нарешті зустрінут...

Час прочитання: 3 хвилин(и)

Олі було 45, але виглядала вона не більше, ніж на 30. Сама виховувала дочку, а от і онук 5-річний росте уже. Вона завжди хоче виглядати ефектно, бо досі мріє про випадкову зустріч з Олегом. Тим, що проміняв її 20 років тому на Марію. Івано-Франківськ — не таке велике місто, тож зустріч цілком може відбутись.

Думка про Олега ніколи не давала спокою. Якщо вони нарешті зустрінуться, то він неодмінно зрозуміє, кого втратив. Він захоче повернути Олю і кине свою Марію, бо та точно вже погано виглядає, не доглядає за собою і взагалі ніяка. На відміну від красивої Олі.

Оглянула себе в дзеркалі, фігура в нормі. Синці під очима від втоми приховала під пудрою. Тих засобів для «приховати», «прикрасити», «вирівняти», «зменшити», «збільшити» тощо є чимало. Косметика багато чого може вирішити. І навіть якщо зустріч з Олегом сьогодні не відбудеться, то не треба забувати тішити світ своїм чудовим весняним личком. Завжди буде збоку Артем — уже 10 років як найкращий друг, помічник, захисник, про якого мріє кожна жінка.

Чого вона досі не вийшла заміж за Артема? Він ідеальний, мало не щотижня пропонує їй бути його дружиною, повністю зробив ремонт у її квартирі, носить на руках. Про таких мріють. Але якщо вона зустріне Олега? Якщо він захоче повернути Олю? А вона заміжня…

Як завжди то буває ввечері, зателефонував Артем і приїхав до неї. Привіз продукти. Оля не була доброю господинею, але вміла приймати гостей і щось готувати для них. Навіть каву для себе лінувалась приготувати. Все пройшло, як завжди. Він збирався на роботу вранці, обійняв її і прошепотів:

— Ну що, одружимося?

— Зідзвонимося, — відповіла у стотисячний раз.

Звичний будній день. Їй таке подобалось.

За декілька днів в тролейбусі Оля сіла на вільне місце і впізнала колишню подругу.

— Марія? — майже беззвучно запитала.

Жінка також глянула на неї вицвілими очима:

— Оля?

Більше, ніж 20 років минуло. Вони були нерозлучними подругами, мали усе спільне: мрії, помаду, одяг, фільми… Оля заздрила Маші, намагалась бути такою ж. Тоді й з’явився між дівчатами Олег. Крутий, в закордонних окулярах, галантний і романтичний, постійно цитував поетів і сам складав вірші. Два місяці Оля жила в казці з принцом і скоро мало бути весілля.

Марія все знала про них, але знайомитись з Олегом не хотіла. Оля наполягала, бо вважала їх найріднішими людьми. І зробила невелику вечірку. Марія прийшла, як із обкладинки глянцю — нафарбована, в сукні, як зірка.

Олег спочатку її не злюбив. І це в них було взаємно. Але за місяць він просто зник. Не приходив, ігнорував мої повідомлення, а потім сказав, що йому мене було шкода. Я лише проста закомплексована дівчинка, яка зовсім йому не пара. Я йому була не пара.

Я побігла до Марії, але і її не знайшла. Навіть через місяць. Якось випадково я побачила їх закоханих у кафе. Я хотіла підійти й спитати, чому вони так вчинили, але ще з вулиці мене забрала швидка. Я була вагітна. За 6 місяців народилась Аліна.

Я десь чула, що вони одружились, але не дуже добре живуть. На Марію мені було начхати, але зустріч з Олегом я уявляла постійно і дуже детально. Я робила все, щоб бути щасливою.

Оля уважніше подивилася до подруги і про себе відзначила, що та на вигляд має років так із шістдесят:

— Як живеш, Маріє?

— В основному погано. Їду із лікарні від сина…

— Щось серйозне?

— Депресія. А в чотирнадцять років це погано, — сказала, аби сказати.

Ми вийшли на першій зупинці і пішли в кафе.

— Ти заміжня?

— Ми з Олегом розлучились, але живемо в одній квартирі, як сусіди. І після роздумів продовжила. — Взагалі тобі пощастило, що я забрала собі цей скарб. Все життя йому віддала, молодість, вроду, скількох перспективних чоловіків відшила… А що маю? Інвалідність, хворого сина, штамп у паспорті про розлучення і кімнатку у трикімнатній квартирі.

Попрощались на перехресті. Оля йшла додому і мучилась. Те, до чого вона прагнула, було нічим. Вмить розсипалось у ніщо. вона все життя дерлась до ідеалу, уявляла, хотіло щось комусь довести. Це зліпило з неї неймовірну жінку і розбило усі мрії.

…Зранку вона проводжала Артема і тихо спитала: «Ти одружишся зі мною?». Їй було неймовірно страшно, бо ж він міг передумати, вона стільки років відшивала його любов. Але Артем був неймовірно радий і навіть не уявляв свого життя без Олі, що б там не було.

А як ви ставитесь до дій Олі?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector