Досить йти на компроміси, лиш би він залишився…

Час прочитання: 2 хвилин(и)

Відносини між чоловіком та жінкою досить складна річ, що вимагає вдосталь вашого часу, перспектив та нервових клітин. Та чи варто віддаватися цим стосункам повністю, коли партнер абсолютно нічого не робить для них, окрім того, що вміє приймати вашу любов?  Відповідь однозначна — ні, не варто! Навіть не старайтеся!

Те, як ти ставишся до себе, показує іншим, як можна ставитися до тебе.

Повір, що всі ставляться до тебе так, як ти це дозволяєш.

Думаєш, якщо ти аси йому миттєву відповідь на повідомлення, то він це оцінить і так само відписуватиме тобі? Та в результаті його повідомлення надходить тільки після чотирьох годинного мовчання і так постійно. Навіть не думай радіти тому, що він нарешті тобі відписав. Це вже не повага до тебе, як до особистості.

Або, ти кардинально змінюєш свої плани на тиждень, аби нарешті зустрітися з ним, а в результаті він телефонує за хвилину до того, як ви вже мали бути у центрі міста та скасовує зустріч. Хіба це нормально?

Ти важлива. Твої плани і твої бажання важливі так само, як і його.

Справді думаєш, що проігнорувавши свої захоплення, хобі, вибір професії заради нього, ти робиш щось хороше? Повір, я тобі з особистого досвіду кажу: ніхто, чуєш мене? Ніхто не вартий того, аби ти змінювала свої життєві пріоритети. Добре подумай, що з тобою буде, коли ваші стосунки раптово перервуться? Правильно… Ти будеш себе дуже довго картати, а ще згадувати його ті моменти, коли ти наважилася щось змінити і свято вірила у стосунки.

Єдина людина, за яку ти повинна міцно триматися — це ти сама.

Я вже переконалася і хочу застерегти тебе від болю. Ти жила якось без нього до певного моменту, а чи змогла б ти жити без себе, без справжньої себе, яка має свій норов, талант, улюблене заняття? Хіба варто цінувати щось більше за себе?

Ми сходимося і розходимося. Зустрічаємося і прощаємося. Навіть друзі… час відсіює їх, як піщинки. Це дуже боляче визнавати, але це істина і є правдою. Такі реалії життя і нічого ми з цим зробити не в силі.

Я прошу, ні, я закликаю, благаю, як хочеш так і називай це, лиш би могло тебе спонукати — не дозволяй собі загубити себе!

Я прошу не прив’язуй до себе людей, які не здатні цінувати усього того, що ти їм даєш. Цінуй тих, хто поміж сотні інших варіантів, все ж обрав тебе.

Повір, ніхто ніколи не подякує тобі за те, що ти трималася за них. Швидше за все, тобі просто плюнуть у душу і скажуть, що це ти у цьому винна. Хочеш пережити цей біль?

Затям найважливіше: якщо ти починає нівелювати своїми принципами, бажаннями та характером заради людини — тобі не подякують! Тобою просто скористаються і викинуть у смітник, як хворе кошеня — бездушні люди.

А вам доводилося колись покидати улюблену справу заради людини в яку ви закохані?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector