У шлюбі з Вадимом ми прожили чотири роки, за цей час у нас народилась донечка, але відносно недавно, мій чоловік, не пояснюючи причин, зібрав речі та сказав, що подає на розлучення.
Признаюсь чесно, в той момент я не знала як правильно діяти та що казати, такого я точно не могла очікувати. Вадим пішов у той же ж вечір, мабуть, у нього з’явилась інша. Я не могла зібратись з думками, не знала, як далі бути, бо ще сиділа в декреті.
Вирішила зателефонувати своїй матері, щоб запитатись поради. Вона заспокоїла мене, сказала, що силою, чоловіка який пішов, не вернеш. Сказала, що на перший час, вони з моїм батьком допоможуть з продуктами та грошима, квартира була моя і це хоч трошки мене радувало. Стала я чекати, що ж буде дальше.
Вадим з’явився через кілька тижнів після нашої останньої зустрічі. Телефоном він озвучив мені своє невдоволення та претензії:
— Поки ми не розлучені та ти все що моя дружина, то ти змушена виконувати свої обов’язки.
— Які ще обов’язки?, — запиталась я.
— Все, що ти робила до того: готувати та прати.
— Ти думаєш, що ти говориш? Ти пішов від нас до іншої жінки, і після всього цього я маю тобі ще готувати та прати ?
— До кого я пішов, тебе не стосується, – сказав мені мій чоловік. Може, я просто вирішив пожити окремо, але ти все ще моя дружина, тобі привезу продукти, приготуєш мені борщ. І речі привезу, щоб ти випрала.
Я не могла повірити, що людина, яка недавно, була мені настільки близькою, зараз говорить мені такі речі.
— Ти ж казав, що тобі не подобається як я готую, що ж таке змінилось, що ти готовий їсти мій борщ?
— Не дратуй мене,- гаркнув чоловік.
— Я не буду робити це для тебе. Якщо захочеш мені привезти хоч щось, то я одразу викину все в смітник. Якщо, твоя нова пасія відмовляється готувати тобі, то ходи деінде їж.
— З тобою нереально зберегти адекватні та дружні відносини.
— На що ти розраховуєш після всього сказаного і зробленого? Ти стільки бруду в мій адрес вилив, а сьогодні ти мені починаєш нагадувати, що я твоя дружина і маю якісь ще невиконані обов’язки ?Ти взагалі совість маєш?
— А як щодо зобов’язань, які ти обіцяла виконувати?
— Ті про які я говорила, виконала, а тепер розбирайся сам.
— Добре, а то ти вже дістала зі своїми моралями.
Я думаю, що після цього дзвінка, все стане на свої місця. Ось така не приємна розмова у нас вийшла. Вадим немає жодної поваги до мене, це просто людина без жодних адекватних моральних принципів. Вчора я була йому не потрібною, а сьогодні я стала йому вигідною, бо хтось мав робити за нього побутові речі. Часто, ми не думаємо про то, скільки болі та страждань можуть принести вчинки іншої людини. А потрібно.
Як би ви вчинили на місці героїні?
Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!
