Чому я не хочу жити зі своїми дорослими дітьми і чому вважаю, що діт...

Час прочитання: 2 хвилин(и)

Сталося так, що моя дочка з чоловіком опинилися на вулиці. Їх підставив рієлтор. Звичайно, що вони одразу звернулися до мене, але за першої можливості одразу ж переїхали. Я люблю своїх дітей і онука, проте все ж вважаю, що дорослі діти мають жити окремо від батьків. Тим більше коли у них з’являється своя сім’я. Аргументую це прикладі з власного життя.

Я живу сама вже 10 років. У мене виробився свій режим дня: я лягаю рано спати і прокидаюся також рано. О 4 ранку я можу ввімкнути телевізор і дивитися якісь передачі. Та коли ти живеш не сама, то потрібно підлаштовуватися під інших, адже не зажди є можливість закритися у своїй кімнаті з телевізором. Це ж стосується харчування. Хоча кожен може готувати собі те, що хоче, але сам процес покупки продуктів і приготування їжі стають ще тим випробуванням.

Відокремитись від батьків – запорука щасливого подружжя | ДивенСвіт

У кожного свої погляди на побути і життя загалом. Я проти шумних компаній, а молодим хочеться запросити до себе друзів.

А ще у кожній сім’ї стаються непорозуміння. Звичайно, що я буду жаліти свою дитину. Найкращий варіант просто цього не бачити, щоб не вмішуватися. Молоді сваряться і миряться, а мені лишні переживання і думки ні до чого.

Я намагаюся триматися осторонь навіть коли ми живемо окремо. Їм не потрібні непрохані поради і зайві розпитування. Те, що мені треба знати вони самі обов’язково розкажуть. Я рада бачити своїх дітей і завжди дозволю їм залишитися на ніч, але постійно разом жити я не маю бажання.

Не знаю скільки часу мені відведено: рік, два чи десять. Тому хочеться жити у своє задоволення.

А ви поділяєте цю думку чи ні?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector