Чоловік зателефонував, бо почав хвилюватися, коли отримає гроші від ...

Час прочитання: 4 хвилин(и)

Наталка – дівчинка суцільний позитив, тому всі її просто обожнювали, ніхто ніколи не бачив її засмученою, та у дівчини було дуже велике почуття сором’язливості, що не один раз заважало їй у житті. Ще у школі вона закохалася у свого однокласника – Володьку. Цей хлопчисько подобався абсолютно всім дівчаткам в школі, але сам для себе він обрав Наталку.

Одразу після школи вони і побралися, хоча весілля було лише для найрідніших та близьких людей. Весілля було звичайними душевними посиденьками, а Марина – однокласниця пари буде на усе село казати, що таким, як Наталка “сірим і ні до чого не здатним” потрапляються у руки найкращі чоловіки. Сама ж Марина завжди любила Володимира і мріяла розірвати цей шлюб.

Старші люди не слухали слів заздренної дівчини, адже знали, що Бог так зіставляє людей: сильніших зі слабкими, норовливих зі спокійними, адже вогонь у парі з водою, а земля з небом. У світі все має бути в гармонії, та й Володя не був вже таким подарунком долі.

Прожило подружжя разом пів року, а далі зіштовхнулося з безгрошів’ям, адже Володимир не був надто працьовитим парубком, він любив досягати все шляхом обману, але з часом люди перестали йому вірити і грошей він не отримував. Бідна Наталка не знала що й робити, але свого чоловіка постійно втішала та переконувала у тому, що все у них буде добре. Навіть, самостійно вступила до педагогічного університету, та Володя ревнував і наказав їй перевестися на заочну форму, бо не міг переконатися у тому, що там ніхто у місті до неї клинці не підбиває.

– Мені шкода, дитино, що ти вирішила перевестися на заочне, адже це трішки не той рівень, а ти дуже сильна студентка, на кафедрі всі тебе за старанність люблять і бажають тобі тільки добра, якщо захочеш, то будуть з тебе люди – сказав професор.

– Дякую професоре за такі теплі слова, та в мене сім’я… я змушена так зробити.

– Гаразд, розумію, та ти не забувай про навчання.

Наталка не покинула навчання, адже любила свою професію і саме навчання, хоч чоловік постійно говорив про те, що вона взагалі не перспективна. Боліло це дівчині, але вона вирішила просто мовчати і не згадувати про те, що в неї є хоча б якась перспектива, а Володя ні з чим залишиться, якщо далі буде так сидіти.

Минуло трохи часу і сім’я вирішила, що не можуть жити так далі, адже рідна сестра Наталки вже вибилася у люди, хоч в Італію на роботу їздить, а вони ні. Тому, Наталка зібрала сумки, аби їхати на заробітки у далеку країну. Робота нянечкою якраз підходила дівчині, адже як не крути педагогічний університет дається в знаки.

Володимир навіть не був проти, аби вона їхала, бо почув, як говорить родичка:

-Ну і що, що ти мови не знаєш? Ти ж в університеті навчаєшся, маєш знати, що всього можна навчитися, якщо захотіти! Та й у своєму університеті ти більше втрачаєш, ніж береш, а так назбираєш гроші і будеш жити в місті, ще й машину собі купите.

Наталці було так гірко на душі, адже вона навіть толком ще не знала сенсу сімейного життя, а вже змушена їхати на заробітки у такому юному віці

– Ти тільки подумай, що нас чекає в майбутньому. Зараз ти перемучишся, а потім приїдеш і у нас все буде, так що не плач! Я завжди чекати на тебе буду. Ось тільки декілька років на відстані, що то є?

Наталці було дуже прикро на роботі, адже ніхто не вважав її за особистість, ніхто не рахувався з нею, а з чоловіком могла поговорити тільки у неділю, і то лише декілька слів казали та й прощалися. Дівчина так хотіла у рідне село, що воно їй щоночі снилося

Вона ніколи не була матеріалісткою, а зараз навіть зайвої копійчини на себе не витратить, усе складає до купи та віддає до дому, чоловікові, аби той все зберігав. Дитина, яку вона виховувала дуже полюбила її, часом навіть сестрою називала, та й батьки дівчинки теж були задоволені роботою Наталі.

Минуло цілих 12 місяців її заробітків, тому не дивно, що вона так хотіла поїхати додому, відчути смак своєї води, набрати повні легені такого рідного повітря та зацілувати свого чоловіка. Зателефонувала до Володимира, аби запитати що їй робити, адже сестра їде додому, а господарі не дуже хочуть Наталку відпускати, бо такого працівника ніде не знайдеш. Володя сказав, аби та не їхала до дому, треба слухатися своє начальство, бо так премію можуть дати, а вдома нема чого чекати.

У Наталки на мить зупинилося серце, бо вона так скучила, зовсім не очікувала такої відповіді чоловіка.

– Як ти так кажеш, то не буду їхати.

Поклала телефон на бік, а сама так хотіла, аби їй перетелефонував коханий і попросив вибачення за такі слова. Вона вже давно не чула ніжних слів від нього, навіть банальних ніжних таких як сонечко чи Наталочко – не було. Вона взагалі не пам’ятає чи чула колись від нього такі приємні та теплі слова, хіба що до одруження.

Як тільки сестра приїхала до Італії відразу прийшла до Наталі:

– Сестро, Наталочко, дуже важливо розмову до тебе маю…

Дівчина злякалася і навіть прищулила вуха

– Марина повернулася до села…

– І? – нічого не розуміла Наталя. – А яка… Марина?

– Згадала?

– Ні!

– Короче, сестро, ти була сліпою коли виходила заміж, такою і залишилася! Твій Володька живе з Мариною, навіть до дому не з’являється! Я тобі казала не висилай йому гроші, а тримай при собі! А ти мені говорила про справжнє кохання!

– Що мені робити? – запитала Наталя.

– Та що тут зробиш? Як поїдеш у село, то тільки собі душу поріжеш, тут будь, а гроші навіть не думай йому надсилати.

– Та які гроші? Ти розумієш, що я його люблю!? Чому я не думала раніше про те який він насправді?

–  Ну що ж, вітаю, нарешті з твоїх оцей зняли вуаль.

Володимир їй нарешті зателефонував першим, адже почав хвилюватися, чому два тижні жінка не дає про себе знати і разом запитав, коли отримає гроші, бо вже ті давно скінчилися.

– Так ти тільки грошей моїх хочеш? Що тобі взагалі від мене було потрібно, коли під вінець мене вів? Чому відразу свої Марину не взяв? Бачиш, який нахаба! Мої гроші бере, а з іншими жінками спить! Я старалася робити усе, що тільки могла заради того, аби нормально жити, а тепер живи сам.

Наталка нарешті виговорилися і не стала слухати виправдань чоловіка, адже знала його майстерність шукати слова для свого виправдання. Вона добре знала, що найкращі роки її тільки чекають, навіть була рада, що зараз так далеко від зрадника.

А як би ви вчинили на місті сестри: розповіли б про зраду?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector