Чоловік поставив ультиматум або моя мати збирає свої речі, або розлу...

Час прочитання: 2 хвилин(и)

Мама Іри була завжди скромною та привітною жінкою, ніколи не сперечалася та не суперечила. Декілька років тому вона втратила чоловіка, якраз у цей час в Іри з чоловіком народився син. Щоб не залишати маму у важкий період та підтримати її, дівчина вирішила запросити її на пару тижнів до себе – пожити та заодно допомогти з онуком.

Квартира в якій проживало молоде подружжя належало чоловікові Ірини, але ще одна людина в однокімнатній квартирі – справа непроста. Чоловік погодився на те, щоб теща пожила декілька тижнів у них. Пологи пройшли з ускладненнями, а тому, допомога на перший час Ірі була просто необхідною.

Бабуся оселилася на кухні, ночувала на маленькому диванчику, завжди готувала, прибирала та з великим задоволенням ходила на прогулянки з коляскою. Коли ж немовля плакало вночі, часом забирала його до себе, щоб чоловік та донечка Ірина відпочили та виспалися.

Пройшло декілька тижнів, потім місяців, потім й рік. Вийшло так, що обумовлені декілька тижні затягнулися вже на добрих два роки. Але думки старої жінки про повернення у свою квартиру дуже засмучували.

– Я більше не зможу жити одна! – говорила мати Іри. – Що я буду там цілими днями робити?

Спочатку чоловік Ірини закривав на це очі, потім почав натякати й не витримавши безпосередньо почав говорити Ірі, що домовленість була іншою, і її матері потрібно поїхати до себе додому.

– Ти сама розумієш, що це не життя. – каже  чоловік. – Ми живемо в однокімнатній квартирі вчотирьох. Коли твоя мама зрозуміє, що їй пора їхати додому?

– Можливо ми продамо її квартиру і пошукаємо щось ближче до нас? – тихо запиталася Іра.

– Навіщо таке робити? Вона все одно буде приходити до нас і сидіти з самого ранку і до вечора! Мені вже це дійсно набридло. Нехай збирає речі та їде до себе додому! Зі смерті її чоловіка вже пройшло два роки, їй потрібно вчитися жити самостійно, без нас! Я не проти, щоб вона навідувалася до нас в гості декілька разі на місяць, і все! Зі свого боку, я обіцяю, що ми будемо приїжджати до неї з онуком.

Іра й сама прекрасно розуміла, що її чоловік правий. Вона й сама більше не могла так жити, квартира маленька, а з чоловіком інколи хочеться побути наодинці.

А як би ви вчинили в цій ситуації?

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Adblock
detector