Чоловік нічого не заробляв, поїхала в Польщу на заробітки. Чого тіль...

Час прочитання: 3 хвилин(и)

Я закохалася в Павлика коли була студенткою третього курсу. Павлик був видним хлопцем в нашому селі, всі дівчата від нього божеволіли. Він якраз повернувся в село після армійської служби.

Він відремонтував свою машину і почав шукати підробіток, бо дуже хотів отримати освіту інженера-механіка. Одного разу він підвіз мене додому і більше ми ніколи з ним не розлучались.

Ми часто кудись їздили разом, та й ці поїздки потім вдалися в знаки. Мені повідомив лікар, що я вагітна. Павло був на сьомому небі від щастя, ми швидко одружились.Одразу перевелась на заочну форму навчання, за допомогою моєї свекрухи, влаштувалась у школу, та й почала працювати вчителем математики. Після народження дитини, думали переїхати з чоловіком до міста, але планам не судилось збутись, захворіла моя мама і мені прийшлось доглядати за нею. Скоро вона померла і ми не змогли лишити мого батька самого, так і почали жити в батьківській хаті.

Після нашої першої дитини Ігоря, на світ появилась Соломійка, а ще через пару років – Валерія. Проте, у нас були труднощі з грошима, дитячих грошей майже не вистачало, виїзд на роботу теж не поміняв ситуацію, в результаті ми залізли в банківські борги.

Вирішила поїхати на літо до Польщі, збирати суницю. Швидко виготовила закордонний паспорт. Працювати було вкрай важко, з четвертої години ранку. Через півтора місяця я повернулась додому, дуже стомлена, але радісна, бо вдалось погасити кредит, повіддавала борги та відправила дітей до школи.

Нам знову перестало вистачати грошей, тому я вирішила знову поїхати до Польщі. Мій чоловік про закордон нічого не хотів навіть слухати, перебивався з однієї роботи на іншу і почав прикладатись до чарки.

Павло став мені зовсім чужим, почав підіймати руку на мене й на моїх дітей. Я не витримала і подала заяву на розрахунок. В той момент я й почула про себе все, що тільки можна, свекруха не підбирала слів. Я не витримала і теж їй нахамила, тим самим обірвала міст у наших і так натягнутих стосунках.

Я знову поїхала в Польщу, там почала працювати на трьох роботах. Прибирала офісні приміщення та квартиру, жила на орендованій квартирі з жінками українками, почала вивчати польську мову, спілкувалась з місцевими. Радувало, що отримувала гідну зарплатню.

Господар квартири в якій я прибирала в Вроцлаві був дуже хорошою людиною. Пан Томас, завжди пропонував мені випити каву, іноді навіть пригощав мене вечерею. Він мав свою сім’ю, проте коли в нього виявили рак, дружина забрала сина й пішла від нього. Він зробив операцію і подав на розлучення.

Я не добре розуміла чужий менталітет та й злякалась, що можливо будуть якісь непристойні натяки, тому я вирішила більше до нього прибирати не приходити. Проте, він приїхав через два дні з букетом квітів під мою квартиру та дуже просив вернутись. Ми спілкувались з ним, проте я поїхала додому, відчувши, що закохуюсь.

Я накупила багато продуктів, попросила свого чоловіка, щоб зустрів мене, але він так і не приїхав, телефон мовчав, я сіла на маршрутку.

Зайшовши додому, я почула п’яні голоси.

Від мого крику всі обернулись і не зрозуміли, що робиться:

– Де діти? – питаю.

– У мами вони – пробурмотів під ніс.

Я швидко поїхала до свекрухи, в обійми кинулась тільки Валерія, інші двоє сиділи мовчки та не спілкувались зі мною. Свекруха розказала, що тато пив і одного разу відлупцював усіх трьох, тоді вони й почали жити у неї.

– Мамо, а правда, що ти знайшла іншого татка?

Після цієї фрази, я й не побачила, що свекруха вернулась в кімнату.

– Для тебе в мене місця нема. Шукай де ночувати самостійно.

Я залишила гроші на столі й пішла шукати де переночувати.

Переночувала в сусідів, а рано – назад поїхала до Польщі.

Зі станції зателефонувала Томасові, він мене забрав, так і почалось моє нове життя. Томас влаштував мене на роботу вчителем в українську школу, із зароблених грошей, я відправляю частину на утримання дітей.

Після розлучення з моїм чоловіком, відсудила квартиру, нехай буде дітям на майбутнє. Зараз вони проживають зі свекрухою, планую забрати їх до себе після повноліття. В селі мене всі обзивають, тому що я вдруге вийшла заміж, але мені байдуже, час точно рано чи пізно розставить все на свої місця.

А що ви думаєте на рахунок ситуації? Чи правильно вона зробила, що залишила дітей свекрусі? 

Напишіть нам у коментарях вашу думку стосовно цієї публікації. Якщо вона вам не сподобалась, нам теж цікаво, чому. Дуже дякуємо вам за вашу увагу і зворотній зв'язок!

Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector