Пояснюємо, як соцмережі можуть впливати на наше сприйняття власного тіла та харчові звички15-річній Аліні поставили діагноз – анорексія. Уже три місяці вона перебуває на лікуванні. Усе почалося з нового захоплення – приготування їжі, тестування рецептів. Згодом мама Аліни – Євгенія – помітила, що дочка різко перейшла на раціон зі щоденною калорійністю 200-300 ккал.
Інформацію про схуднення дівчинка черпала в Telegram-каналі з описом: “Дам стусана під зад і схудну тебе”. Зараз на каналі близько 10 000 учасників. Судячи з коментарів, більшість із них – підлітки. Пости присвячені рецептам із мінімальною калорійністю, пропаганді голоду й обговоренню розладів харчової поведінки (РХП). Усе це супроводжується фотографіями дівчат із дефіцитом ваги.
Історія Аліни не поодинока. Шість українських дієтологів розповіли , що у них є пацієнти, які худнули за дієтами із соцмереж або порадами блогерів. Незважаючи на те, що у світі набирає обертів тренд на бодіпозитив, дієтична культура все ще процвітає.
Чому і як соцмережі впливають на сприйняття власного тіла і харчові звички, що не так з популярними марафонами схуднення і чому батькам підлітків потрібно особливо стежити за харчуванням дітей.
Соцмережі диктують тренд на фігуру. Кожна людина має образ власного тіла – сприйняття та відчуття зовнішнього вигляду. Він може змінюватися під впливом обставин, наприклад, коли батьки/родичі/партнер часто коментують власну зовнішність та оточення, підтримують дієтичну культуру та керуються установками, наприклад: “не можна їсти після 18:00”, “після свят потрібно сісти на дієту” тощо.
Крім цього, один із найпоширеніших зовнішніх впливів – стрічка в соцмережах із фотографіями “ідеального життя” успішних і красивих людей. За кадром, instagram-масками чи фільтрами у Photoshop ховаються такі самі люди, як кожен із нас: зі зморшками, нерівним тоном шкіри чи складками на животі.
Однак не всі це розуміють. У людей із нестійким образом власного тіла може формуватися уявлення: “Я теж маю мати ідеальний вигляд! Інакше я ледачий/без сили волі/слабкий”.
П’ять років тому Марині діагностували нервову анорексію. Аналізуючи свій досвід, розуміє, що бажання змінити власне тіло з’явилося під впливом ідеальних картинок в Instagram та Pinterest. Каже, що кожна подібна фотографія викликала порівняння з власним тілом.
“Хотілося перевершити тих ідеальних дівчат із соцмереж. Відмовлялася від їжі, шукала нові дієти, читала про ліки для схуднення та отримувала підтримку в групах, де об’єднувалися такі самі люди – з одержимим бажанням “перебудувати” власне тіло”, – розповідає дівчина.
За словами нутриціологині Дарини Марченко, порівняння себе з іншими може спричинити два полярні стани – “Я недостатньо (худий/підтягнутий/спортивний)” та “Я занадто (товстий/лінивий)”. Результат – людина спирається не на відчуття і потреби тіла, а на норми, які диктують рольові моделі – блогери, інфлюенсери чи зірки.
Переважна більшість із них не є експертами у сферах здоров’я чи харчування. Забуваючи про відповідальність за свої слова, можуть популяризувати шкідливі установки:
- “щоб схуднути – обов’язково потрібно рахувати калорії”;
- “треба готувати тіло до весни/літа”;
- “необхідно худнути після свят”;
- “така вага не для дівчат”;
- “булочки – їжа для товстих”.
“Вони можуть сказати це жартома. Однак для підписника, який має нездорові стосунки з власним тілом, це тригер: “Мій улюблений блогер сказав, що дівоча вага має бути меншою за 60 кг. Потрібно худнути”, – пояснює нутриціолог.
Наразі за тегом #схуднення – понад 325 млн відео в TikTok і 94 000 повідомлень в Instagram.
Користувачі розповідають про свій шлях втрати ваги, показують щоденний раціон, тренування в спортзалі, свої фото “до” і “після”, рекламують марафони схуднення.
Більшість цієї інформації не має експертизи і транслює гучні, нереалістичні, а часом шкідливі твердження: “перестань це їсти і швидко прийдеш у форму”, “як перебити голод”, “безмежно щаслива після схуднення”, “позбутися целюліту за 4 дні” тощо.
Підлітки в зоні ризикуЛікар-психолог і психотерапевт Лідія Кривоносова працює з розладами харчової поведінки. За роки практики помітила тенденцію – все частіше соцмережі впливають на образ власного тіла та харчові звички молодшого покоління. Тобто, ця проблема в ранньому підлітковому віці (9-12 років) зараз стає більш поширеною.
“У підлітковому віці тіло змінюється, деякі частини округлюються, як-от груди та стегна. З одного боку, це може помітити сам підліток. Однак часто це підкреслює оточення: батьки, родичі, друзі, однокласники, соцмережі”, – пояснює психологиня.
У підлітковому віці важливо, щоб батьки були поруч із дітьми. Вони мають обережно, ненав’язливо і без тиску цікавитися емоційним станом і харчовими звичками дитини. Психотерапевт радить дорослим:
Слідкуйте за власними висловлюваннями. У нашому суспільстві заведено коментувати зовнішній вигляд інших людей. Ваше завдання – уникати подібних висловлювань при дітях. Інакше це зміщує акцент: “Я хороший, коли добре виглядаю”.Формуйте здорове ставлення до їжі та режиму харчування. Раціон має бути збалансований і містити джерела важливих поживних речовин. Детальніше про це – читайте за посиланням. Також стежте за режимом харчування дитини. Щоб не було одного прийому їжі на день і хаотичних перекусів. За можливості їжте разом.Цікавтеся емоційним станом дитини. Адже розлади харчової поведінки часто виникають через внутрішні переживання. Запитуйте дітей: “Як минув твій день?”, “Що тебе турбує?”. Помічаєте, що дитина намагається схуднути, відмовляється від їжі – поговоріть із нею про це. Також Лідія рекомендує звернути увагу на підхід тренерів спортивних гуртків. Часто вони змушують дітей стежити за вагою, що може спричинити зміни харчових звичок.Не бійтеся звертатися до фахівців по допомогу і не ставте діагнози самостійно. Зазвичай із такими питаннями працюють одразу два фахівці: психолог і дієтолог. У разі діагностування розладів харчової поведінки до процесу можуть залучити психіатра.