Орися познайомилась з Віктором на танцях. Тоді вони були такі молоді, гарячі, готувалися вступати до вишів. Закінчили, знайшли роботу, а там і одружилися. Пізніше взяли квартиру в іпотеку, народилась перша донечка, потім друга. Багато вони разом пережили, таке, що не кожна пара витримає.
А коли донечки виросли і розлетілися залишилися знову удвох.
– Ой, дівчата! Мій Вітя мені за чоловіка, за друга і за коханця! – хвалилася подругам Орися. – Ми стільки років разом, а почуття як в молодості!
Та й насправді Віктор був гарним сімʼянином, допомагав дружині з дітьми, гроші додому приносив. Здавалося, що його все влаштовувало, як готує Орися, який має вигляд і як у квартирі. Сам він був людиною непримітною, тихою.
І закривав очі на розварені вареники, шар пилу на меблях та розтягнений одяг дружини, який був на ній з року в рік.
Розмова подруг завелась про чоловічу вірність.
– Та всі вони одинакові! Не встигнеш озирнутися, як він біжить за другою спідницею! – жалілася Аня, в якої четвертий шлюб тріщав по швах.
– А я точно знаю, що біля чоловіка ніколи не треба розслаблятися! Якщо здається, що він повністю твій, то перехрестись і шуруй на фітнес. А потім обовʼязково на манікюр, і наготуй йому смачної вечері. А в ліжку ти мусиш бути в вишуканій білизні. Інакше просто ніяк!
– Ой, дівчата! Мій Віктор зовсім не такий! Його все влаштовує! Він на інших жінок навіть не дивиться! – радісно розпиналась Орися.
– Я б на твоєму місці так не раділа! Ти краще обережніше з цим! Бо я ж кажу, біля чоловіка не можна розслаблятися!
Того ж вечора Орися чекала на чоловіка в ліжку. Як звично вона одягла свою плюшеву піжаму. Довго тоді Віктор був в душі. Раптом до нього задзвонив якийсь невідомий номер.
– Вітя! Тобі дзвонять? Ти довго ще? – трохи зачекавши вона зрозуміла, що чоловік її не чув.
І в ту ж мить приходить СМС: «Привіт, котику! Ти не відповідаєш, напевно через свою стару гримзу! Чекаю на тебе завтра! Приготувала твої улюблені голубці. Цілую, люблю, скучила!»
Орися сиділа мов ошпарена. Невже це все відбувається з нею? Вітя ж був ідеалом, як він міг піти на таке? Його ж все влаштовувало! А тепер він нічим не кращий за тих зрадників, які розбивають серця своїм дружинам?
За хвилину до спальні зайшов розпарений після душу Віктор. Він побачив у руках дружини свій телефон і одразу все зрозумів.
– Я давно мав тобі сказати, просто дівчаток було шкода. А тепер думаю саме час піти!
– Хто вона?
– Вона дуже красива жінка, доглянута, молодша від тебе на 5 років, струнка, з манікюром та легким макіяжем, вона гарно одягається і дуже смачно готує. Чесно, я втомився від твоїх обдертих піжам та неохайного волосся, у квартирі постійно безлад, а про твої прісні борщі я взагалі мовчу.
Орися слухала це все і не вірила. Ось і все, настав кінець її шлюбу.
– Я краще піду! Завтра заберу свої речі, коли ти будеш на роботі! Бувай!
Орися сиділа мов вкопана, а сильний грюкіт дверей привів її до тями. Ось і все. Одразу пригадалося дитинство. Коли раптово не стало її батька і мати спустошена сиділа на краю ліжка. Вона підійшла і спитала:
– Мамочко, тебе щось болить?
– Душа, доню, душа.
– А де вона, ця душа?
Тепер Орися добре відчувала цей біль. І знала, що біль з часом минає, але тому місці залишиться рубець.