Микола повернувся додому пізно. Затримався у супермаркеті, довго вибирав закуску до пива. Сьогодні ж його улюблений матч, тож треба було приготуватися, як слід.
Дружині Коля рідко допомагав, вона ж й так в декреті сидить, ніде не працює. З якого дива, він повинен ще їй допомагати?!
Однак, того вечора все змінилося. У раковині було багато брудного посуду, діти плакали, холодильник – порожнім. Олена взагалі нічого не пояснила, зібрала всі свої речі, яких було зовсім небагато, викликала таксі і сказала, що має відпочити. Більше так жити не може.
– Я не можу пригадати собі, коли востаннє нормально спала. Я й присісти за день не можу ні разу. За дітьми треба дивитися, обіди-вечері готувати, а ти жодного разу мені навіть не запропонував свою допомогу.
Олена вже подумувала про розлучення, але через декілька днів вона отримала листа від свого горе-чоловіка:
“Кохана, вибач. Всі ці роки я був повним егоїстом. Завжди думав тільки про себе. Навіть того вечора хотів тільки одного – подивитися футбольний матч та відпочити після роботи.
Але я не помічав, що ти також втомлюєшся. Хатні справи, виховання дітей… Це все важка праця. І коли ти попросила мене про допомогу, то я дуже розлютився та наговорив тобі багато зайвого. Вибач.
Того вечора ти поїхала геть та залишила мене з малюками. Я взяв відпуску на роботі, щоб доглядати за ними. Ніколи б не міг подумати, що батьківство – це дуже складно і часом буває ой як не легко.
Я не міг навіть спокійно випити ранкової кави чи поснідати, адже діти вимагали надто багато уваги. Їх не можна залишити навіть на декілька секунд без нагляду. А спільні прогулянки – це ще те випробування.
А про сон я взагалі забув, вже не згадаю, коли міг заплющити очі хоча б на одну годину. Малюк вночі часто прокидався, я не міг його заспокоїти.
Тоді я зрозумів, як тобі важко. Я не зміг протриматися й 3 дні, а ти живеш у такому ритмі вже майже 5 років. Адже ти пожертвувала роботою, подругами, вільним часом, щоб народити та виховати наших діток. Я безмежно вдячний за такий вчинок, ти мій герой!
Я пишу тобі цю смс-ку не для того, щоб пожалітися. Просто хочу, щоб ти знала – я усвідомив свою помилку та щиро прошу вибачення.”
Після того родина щосуботи проводила час разом – гуляли у парку чи каталися на атракціонах, відвідували кінотеатри. Бувало, що Коля брав на роботі вихідні, щоб Оленка змогла відпочити з подругами чи навіть просто виспатися до обіду.
А ви погоджуєтеся з думкою чоловіка щодо батьківства? Чому?