Майже 5 років я заміжня за Олегом. Та не було і дня, коли я б я не пошкодувала про своє рішення. Хто ж знав, що мій чоловік виявиться справжнім тираном.
Наше сімейне життя нагадує мені якусь в’язницю з дуже суворими правилами.
Почнемо з грошей. Зараз я у декретній відпустці, виховую малюка. От тільки Олег не вважає, що це виправданням за те, що я не можу заплатити за квартиру.
Так, ми ділимо порівно родинний бюджет на продукти (до речі, кошти на харчування малюка я беру зі своїх заощаджень), комунальні послуги та одяг. І хоча чоловік заробляє удвічі більше за мене, все одно не дає грошей ні на новий одяг чи іграшки.
Або прибирання – Олег полюбляє чистоту, але робить це дещо іншим способом. Після сніданку помиє тільки свої тарілку та чашку, речі з прання – тільки свої штани та сорочки, навіть постіль міняє тільки на тій половині, де він спить. Це все аргументується тим, що після весілля я переїхала у ЙОГО квартиру.
– Ти маєш бути вдячна, що я дав тобі прихисток. Інакше б далі жила у своєму задрипаному гуртожитку! – дорікав Олег.
Мені було дуже боляче і прикро. Але донести щось чоловікові просто неможливо. Здається, що він мене сприймає як співмешканку, а не дружину та матір його дитини.
Тиждень тому до нас в гості прийшли його друзі. І за філіжанкою кави Ігор випадково промовився за ремонт. А в Олега потім аж очі засвітилися:
– Все, треба їхати у гіпермаркет!
– Навіщо? Ми нещодавно були у “Метро”, купили все необхідне…
– Та я не про продукти. Треба обрати нові шпалери та меблі!
Я аж засміялася. Виходить, що я тепер у декреті повинна відкласти гроші на ремонт?
– Ні, я нікуди не поїду. І знаєш, мене це дістало. Звідки я візьму тобі гроші на ремонт? У нас маленька дитина, скоро треба йти у садочок. Ти хоча б раз йому щось купив?
Але відповідь мене шокувала:
– У мене є певні заощадження, потім можеш віддати борг, коли вийдеш на роботу.
Тоді ми дуже посварилися. Я навіть пригрозила, що напишу заяву на розлучення. Хіба Олег не розуміє, що ми тепер одна родина? Я не кухарка, прибиральниця та нянька у одному флаконі, а його жінка. Хіба так важко взяти на себе роль годувальника у родині? Я не проти займатися вихованням дитини та хатніми обов’язками, але нехай Олег забезпечує мене фінансово – буде таке рівноправ’я у квартирі.
І за житло… Я розумію, що ремонт нам треба зробити. Але річ у тому, що тут прописаний тільки Олег. І коли я починаю розмову за це, то він знаходить нові відмовки: часу нема, тяганина з паперами, зараз не до того. Але як гроші на ремонт дати – то одразу до мене з претензіями.
Не знаю, що далі робити. Адже соромно зізнатися рідним чи друзям. Ще засміють. Не хочу нікого вплутувати у свої проблеми. Але і тримати у собі цей біль вже не можу. Тому хочу просто анонімно вилити душу. Можливо, що якась мудра жінка у коментарях дасть хорошу пораду…
Хто не правий у такій ситуації? Що Ви можете порадити дівчині?