– В нашій сім’ї буде лише одне правило! – Яке? – Петро його озвучив, а я задумалася, чи взагалі хочу заміж за такого чоловіка?

Кохання всього свого життя я зустріла за університетською партою. Ми з Петром зустрічалися 4 роки, а після того, як отримали дипломи – він зробив мені пропозицію.

Через місяць плануємо гуляти весілля. Майже все готове: і плаття, і ресторан, і машини. Але з мрійливих небес до жорстокої реальності мене повернуло “правило” чоловіка:

– На “родинний бюджет” можеш навіть не сподіватися. Я такі штуки не визнаю. Ділимо окремо продукти, комунальні послуги, на забаганки типу косметики та одягу витрачай свої гроші.

Чесно кажучи, я не очікувала почути таке. Як так? Ми ж будемо одним цілим після шлюбу, а якісь гроші будемо до копієчки навпіл ділити?

Я ще й живу на його територію. Коли між нами все стало серйозно, Петро запропонував мені переїхати до нього.

Тепер не можу спокійно спати. Добре, зараз у мене є робота, можу собі дозволити дорогий тональний крем та сукню. А ось народиться дитина і я вийду у декрет. Звідки брати гроші? Та і мене цікавить інше питання – чи буде він забезпечувати малюка? Треба ж скільки одягу, коляску, іграшки, харчування… Будемо все порівну ділити чи як? На кого більше дитина схожа – той дає гроші? Дурня, та й годі!

Деяких моїх подруг чоловіки самі забезпечують, хоча ті також працюють. Хтось може дорогий айфон подарувати, інший відвезти на море або ж машину купити. І не заїкаюся про гроші. Ну але ця ситуація, яка відбувається мене – повний сюр. Порадилася з подругою, легко натякнула про таку ідею….і пожаліла, що почала розмову

– Ну так, нехай він ще з тебе братиме гроші на оренду квартири і рахуватиме, стільки гречки ти їси? Подруго, ти серйозно? Що це за чоловік, який не може свою жінку забезпечити елементарним комфортом? – почала мені дорікати.

І чим ближча дата весілля – тим більше думок щодо фінансів у мене виникає в голові. З одної сторони я дуже кохаю Петю. Але рахувати кожну копійку також не варіант. Я не претендую на роль “утриманка”, але така ситуація дуже засмучує. Раптом, подруга має рацію?

У когось є схожий досвід у родині? Будь ласка, напишіть, мені цікаво прочитати Вашу думку. Боюся зробити найбільшу помилку у своєму житті.

Варто скасувати весілля чи обговорити таке правило з чоловіком ще раз?